25 квітня, 14:18

INжир Медиа

Взяв “на крило”. Як окупанти на півострові збираються ремонтувати та будувати літаки

У Криму окупанти мають намір налагодити виробництво деталей для російських літаків. Про це заявив так званий кримський прем'єр Юрій Гоцанюк.

Що саме збираються виробляти на окупованому півострові, яка ситуація насправді у сфері “авіабудування” в Криму і наскільки суттєво вплинуть ці процеси на економічний розвиток регіону, – читайте у цьому матеріалі.

Перспективне імпортозаміщення

Кримські підприємства цього року планують налагодити виробництво конструктивних елементів двох вітчизняних літаків – Сухий Суперджет та МС-21. Таку інформацію озвучив прем’єр-міністр окупованого Криму Юрій Гоцанюк, представляючи звіт про роботу кримського уряду для місцевих парламентарів”.

“Планується реалізація низки перспективних проектів, у тому числі щодо імпортозаміщення. Наприклад, ремонт літаків, виробництво трансформаторів для цивільних літаків «Сухий Суперджет», високоточних пристроїв для комплексів контролю за наземною та надводною обстановкою, виробництво електромашин для літаків МС-21, серійне виготовлення продукції для суднобудування з композитних матеріалів та низку інших проектів”, – сказав він.

Які підприємства в Криму здатні на “реалізацію низки перспективних проектів”, особливо у сфері авіабудування, чиновник, звичайно, не повідомив. А тим часом, в умовах дев'ятирічного технологічного простою, відсутності в цей період помітного інвестування та комплексу спільних для російської авіапромисловості проблем, ця заява виглядає, м'яко кажучи, неправдоподібною.

Заводи з молотка  

Стан авіаремонтної галузі на півострові ще минулого року був настільки жалюгідним, що місцева влада виставила на продаж Євпаторійський авіаремонтний завод – одне з двох підприємств на півострові, які давно мали бути завалені оборонними та цивільними замовленнями в рамках імпортозаміщення.

Що характерно, аналогічна доля минулого року спіткала і севастопольський вертолітний завод, який після окупації півострова досить швидко занепав. Як з'ясувало одне з місцевих видань, минулого літа ФГУП «Севастопольське авіаційне підприємство» (вид діяльності – ремонт та технічне обслуговування літальних апаратів, включаючи космічні) було ліквідовано 22 серпня 2022 року та приєднано до ФГУП «Авіакомплект» (вид діяльності – торгівля оптова) .

“Зараз ситуація наступна. На заводі кваліфікованих кадрів практично немає. Усього завод має, за моїми даними, чисельністю 150 осіб, включаючи охорону і весь адміністративний персонал. Щоби авіаційну техніку ремонтувати, потрібні фахівці”, – цитує видання одного з ветеранів цього підприємства Івана Єрмакова.

Менше одного літака на місяць

Очевидно, що з ремонтом літаків Юрій Гоцанюк явно перемудрив, вочевидь, бажаючи вразити успіхи "уряду" кримських депутатів. Щодо виробництва окремих комплектуючих для російської цивільної авіації, то потенційно такі потужності в Криму ще збереглися. Зокрема, формулювання "виробництво високоточних пристроїв для комплексів контролю за наземною та надводною обстановкою" входить до переліку продукції сімферопольського заводу "Фіолент".

Однак, якщо подивитися на ситуацію з російським цивільним літакобудуванням, стане зрозуміло, що масштабних замовлень і титанічного розвитку ця сфера місцевої промисловості не принесе. Так, російських літаків "Сухий Суперджет" минулого року було випущено лише 10 машин. І це ще з урахуванням запасів французьких двигунів, які скоро можуть добігти кінця, як наприклад свічки запалювання. Російські двигуни для цього лайнера лише вийшли на стадію збирання дослідних зразків.

Ще "перспективніша" ситуація і з другою моделлю, про яку згадав Гоцанюк, літаком МС-21. Його серійне виробництво планували розпочати минулого року, але змушені були відкласти на 2024 рік через санкції та заміну двигуна. Очікується, що через півтора роки російські авіакомпанії отримають лише шість таких літаків, якщо всі заплановані на переобладнання кошти будуть своєчасно виділені та вдасться замінити усі 80 імпортних вузлів та агрегатів.

Такі темпи виробництва не обіцяють кримським заводам жодних серйозних замовлень та надходжень навіть в умовах стабільної економіки, сталої державної підтримки та відсутності конкуренції з іншими російськими компаніями як мінімум у середньостроковій перспективі. Та й сама ця середньострокова перспектива для російського авіапрому на окупованому півострові під великим питанням.

Костянтин Акуленко для INжир media