×
17 лютого, 16:07
INжир Медиа

Не хочеш партизаном, станеш капітаном. Як окупанти фабрикували справу проти відставного офіцера ВМСУ Олексія Кисельова

У Криму суд визнав винним відставного офіцера ВМСУ Олексія Кисельова в організації морської блокади Криму, про плани проведення якої сім років тому заявляв кримськотатарський політик Ленур Іслямов.

Що вдалося встановити під час судового процесу у цій кримінальній справі, розбирався кореспондент "INжир media".

Одним баркасом – весь Крим

Обвинувальний акт, який цілком серйозно представляв джанкойський прокурор Олексій Михайлов, звучить швидше як сценарій малобюджетного голлівудського бойовика минулого століття. За сюжетом троє відчайдушних хлопців, які вирішили влаштувати морську блокаду півострова, на світанку завантажуються в рибальський баркас і вирушають у довге плавання через Азовське море, тримаючи курс на Керченську протоку.

Далі, хоч це і не розписано у процесуальному документі, але випливає з логіки існуючих реалій - баркас підходить до якогось кордону кримського узбережжя, який російська влада вважає своїми територіальними водами. Оператор берегового локатора в Щолкіно із запізненням помічає, як невідоме судно, виходить на траверс Керченської протоки і оголошує на сполох.

Гуркає чоботами чергова зміна прикордонної застави, завантажуючись у “вертушку”, що прогрівається, відходять один за одним від керченських пірсів бойові катери Чорноморського флоту, наводяться в бойову готовність ракетні комплекси берегової оборони. Але надто пізно – баркас уже на фарватері Керченської протоки. У воду летять саморобні бони – двадцятиметрові шматки троса, закріплені на шматки пінопласту. Вони повинні намотуватися на гвинти кораблів, що проходять, що призведе до блокади судноплавства в протоці.

Не за сценарієм

З фантазією у авторів ідеї зі слідчого управління ФСБ виявилося все добре, а ось реалізація задуму підкачала. Як розповів під час допиту в суді сам Кисельов, він справді один раз показував двом персонажам, як користуватися рибальським баркасом, який незадовго до цього купив Ленур Іслямов. Але тільки за словами колишнього капітана українського військового корабля "Славутич", цей плавзасіб до Керченської протоки в принципі дійти не міг - не вистачило б запасу ходу.

Але сам тренінг з управління баркасом надалі став приводом для публікацій про підготовку морської блокади, які крутили російські пропагандистські ресурси. Справа в тому, що один із членів бравого екіпажу виявився засланим агентом ФСБ, який знімав на телефон вихід судна в море і потім видав це за атаку на Керченську протоку, яку він запобіг.

Звісно ж після окупації Геніческа у чорних списках окупантів був і Олексій Кисельов. Його викрадення було лише питанням часу. 22 липня минулого року його вирахували, схопили та відвезли “на підвал” місцевого ПТУ, де протягом п'яти днів зазнавали жорстокого побиття. Примітно, що окупанти спочатку хотіли йому “пришити” керівництво місцевим партизанським рухом, але Кисельов зумів знайти сили відмовитися і через п'ять днів його передали кримським ФСБшникам, які мали свої плани на відставного офіцера.

Чого суд так і не з'ясував

Якщо не брати до уваги адекватний скепсис щодо кримського правосуддя та уявити, що воно має форму незалежного та об'єктивного встановлення істини, то й у цьому випадку одразу помітна крайня недбалість. Суддя Ліліана Соловйова не потрудилася дотриматися хоча б необхідних формальностей, щоб процес виглядав трохи менш заангажованим. Чого вартий хоча б час на винесення вироку - чи може в нормальних умовах суддя дати оцінку масі суперечностей, свідченням десятка свідків, даним експертиз всього протягом доби?

Загалом, за підсумком процесу залишилося не з'ясованим, чи піддавався тортурам Олексій Кисельов у Генічеську, чи ні. Запит у відповідний підрозділ військово-слідчого відділу було направлено, але відповіді не було. Не вдалося суду розібратися і з версією ФСБ, що вони затримали офіцера вже на території Криму. Копія міграційної картки, яку мав заповнювати у цьому випадку Кисельов, до суду так і не подали. Як і відеозаписи з камер спостереження на пункті пропуску, де він нібито заїжджав на павострів.

Не вдалося нормально визначитися і зі ставленням до свідчень засекреченого свідка, якого допитували під час процесу. Цей свідок зробив кілька тверджень, які розходяться зі свідченнями інших людей. Наприклад, він стверджував, що бачив Кисельова на траурному мітингу в Генічеську 18 травня 2016 року, хоча на той час він ще проживав у Севастополі. Були й інші протиріччя, однак суд не виключав свідчення цього свідка з матеріалів справи.

Білі нитки так і лізли

Справжнім сюрпризом стали свідчення ще двох свідків звинувачення, котрі добили доказову базу слідчих органів. Перший зі свідків - Сергій Гудим, який був одним із тих персонажів, які вийшли на злощасному баркасі в море для навчання (за версією Кисельова), чи для атаки на Керченську протоку (за версією секретного свідка).

На момент допиту Сергій Гудим вже отримав свій термін за членство у кримськотатарському батальйоні. У суді він був змушений визнати, що таких свідчень, які є у матеріалах справи проти Кисельова, він не давав. Він просто підписав протокол допиту, не читаючи. Натомість він розраховував на лояльність слідства у його справі.

Ще один свідок, який мав підтвердити, що Кисельов входив до складу незаконного збройного формування, у суді повідомив, що бачив людину в балаклаві з позивним, який приписують Кисельову рази по два на тиждень, коли той привозив продукти. Ні разу він не помічав, щоб той залишався в батальйоні на ніч. До того ж, свідок не зміг нічого повідомити про причетність Кисельова до морської блокади.

Але всі ці очевидні та грубі недоліки ніяк не завадили судді Ліліані Соловйовій визнати українського офіцера винним та призначити йому покарання у вигляді восьми з половиною років позбавлення волі з відбуванням першого року покарання у в'язниці, а решту – у колонії суворого режиму. Можливо, не в останню чергу це було пов'язано з тим, що суддя Соловйова в минулому сама була офіцером МВС України.

Руслан Сабуров для INжир media