Заходи окупаційної влади у контексті легітимізації Криму

Кроки окупаційної влади Криму в напрямку легітимізації окупації півострову є частиною загальної російської політики. При цьому вона спрямована на нав’язування під різними видами тиску іноземним державам та Україні фальшивої реальності та світосприйняття, яке вибудовує саме Кремль, що відповідає виключно його інтересам.

Існуючі кроки Кремля з легітимізації можна розділити на два напрямки:

1.Для внутрішнього споживача (створення уяви для громадян РФ та мешканців ТОТ Крим визнання тимчасової окупації іноземними країнами);

2.Для зовнішнього споживача (держави, міжнародні організації, іноземні підприємства та установи).

При першому напрямку, останні активно використовують корінні народи та національні меншини, які проживають в Криму.

Москва намагається створити за їх участі лояльні зразкові організації, які в подальшому демонструють світовому співтовариству - вітрини. Цим світу намагаються нав’язати думку про ефективність політики РФ щодо міжнаціональних відносин та відсутність конфліктів на півострові. Однак, РФ замовчує вартість такої картинки, оскільки зазначені структури за свою лояльність отримують фінансування з бюджетних та грантових програм.

В подальшому створена позитивна картинка отримує належне оформлення в інформаційному полі РФ, яке намагається її поширити як в середині країни для формування у населення позитивного сприйняття тимчасової окупації Криму, так і назовні. Створення уявності позитивних зрушень необхідно РФ для отримання сприятливих результатів у ході моніторінгів міжнародних організацій, які наразі фактично проводяться дистанційно.

При цьому, зазначені національні структури в подальшому активно залучаються до заходів народної дипломатії, використовуючі місцеві організації для налагодження зв’язків з відподними структурами в «материнських» країнах (активно використовується громада німців, болгар, греків), а їх висвітлення призводить до формування уявлення щодо зростання кількості міжнародних контактів з Кримом.

Разом з тим, слід зазначити, що самостійного громадські організацій національного спрямування в Криму не є ефективними, що спонукала до створення при окупаційних органах влади відповідних дорадчих органів: при т.зв. «правительстве Крыма» - «держкомітет зі справ міжнаціональних відносин РК», а при держраді РК – «рада з міжнаціональних та міжконфесійних відносин». До їх складу окрім представників корінних народів та національних менших включені співробітники російських спецслужб та правоохоронних органів, які і є основними координаторами їх діяльності, а акценти діяльності робляться на дітей та молодь, оскільки РФ вже працює на перспективу.

Крім того, вказані структури «громадянського контролю» мають більше ознаки фіктивності, оскільки є нечисельними та не ведуть активної діяльності поза грантовими та державними програмами.

В подальшому зазначена діяльність може переходити на другий етап, для зовнішнього споживача (держави, міжнародні організації, фонди, іноземні підприємства та установ).

Створені за допомогою першого етапу результати окупаційна влада спрямовує на формування за кордоном відповідної суспільної думки, яка в подальшому на, погляд Кремля, повинна сприяти визнанню тимчасової окупації. При цьому, національні меншини можуть продовжувати відігравати в даному процесі важливу роль. Останні активно намагаються демонструвати свої зв’язки з материнськими країнами шляхом власних візитів за межі Криму та РФ та залучити до зазначеного процесу як можна більше іноземців. Все це створює необхідний їм інформаційний фон. Однак, аналіз ефективності цих кроків окупаційна влада не проводить.

Окремим способом впливу на зовнішню аудиторію є спроби залучити представників окупаційних органів та обраних посадовців на псевдовиборах на тимчасово окупованій території до активної зовнішньополітичної діяльності, яка проводиться РФ на міжнародних площадках. Так, систематично відбуваються подібні спроби.

Разом з тим, слід зазначити, що вказані кроки не були сприйняті членами міжнародних організацій і не дали РФ очікуваного ефекту, але останні не покидають зазначених намірів у майбутньому

Крім того, про спланованість та театральність вказаних заходів вказує той факт, що до них часто залучають одних і тих самих осіб, яких пов'язують у т.ч. з російськими спецслужбами.

В часи коронавірусу Москва намагається використати зазначений виклик також в напрямку визнання своєї окупації, а саме створити умови для відміни міжнародних санкцій. З цією умовою російські делегації при міжнародних організаціях, під приводом допомоги країнам в боротьби з короновірусом намагаються отримати підтримку у скасуванні санкцій, які виникли внаслідок окупації півострову та агресію проти України.

Окремим елементом народної дипломатії також можна вважати використання економічних каналів РФ у напрямку визнання окупації.

До цього відноситься діяльність міжнародної асоціації «Друзів Криму», яка створена у 2017 році у м.Ялта саме для усунення перешкод туризму та надходженню інвестицій на півострів. Експерти пов'язують це із залишками т.зв. «структур прикриття», які функціонували ще за часів СРСР та намірами їх активістів поправити своє фінансове положення за рахунок російських грошей. Окремо слід зазначити, що часто осередки «друзів Криму» обіймають вихідці з СРСР та РФ, які вже отримали іноземне громадянство.

Додатково слід відзначити, що на різні так звані міжнародні заходи в Криму проїздять одні і ті ж іноземці, у зв'язку з чим поширення необхідного російській владі інформаційного фону не набуває більшого розголосу та вказує на обмеженість людських ресурсів з числа іноземців у Москви, більшість з яких їм дістались ще з часів СРСР.

В свою чергу неефективність народної дипломатії від окупаційної влади Криму полягає у тому, що це не є народною дипломатією, а лише пропагандистські прийоми, саме застосування підкупу лояльних до РФ політиків та діячів з Європи, які можуть висловити відкрито думку російської влади.

Зокрема, Москва продовжує використовувати радянські прийоми, використовуючи у своїй іноземних студентів. Ще за часів СРСР Криму був місцем підготовки тих, хто в подальшому направлявся на навчання в радянські ВНЗ. В основному це були представники країн Африки та Азії. Останні проходили первинну акліматизацію на півострові та вивчення російської мови. На сьогодні, не дивлячись навіть на невизнання кримських дипломів в окупованому Криму навчається понад 2000 іноземців, які є представниками країн Африки, Азії, Індії. Останні навчаються за спеціальностями, на які є попит в їх країнах: інженери, медики, будівельники, архітектори. У зв’язку з цим, уряди цих країн не дивляться на походження їх дипломів. Окрім того, для залучення зазначених студентів в РФ активно використовуються вихідці з вказаних країн, які отримували освіту ще за часів СРСР та продовжили підтримувати стосунки зі своїм ВНЗ. При цьому, вже випускників кримських ВНЗ готують після закінчення навчання бути «послами» в своїх країнах для донесення тез російської пропаганди, а також залучення нових студентів до навчання на окупованій території.

Раніше зазначений напрямок активно висвітлювався в кримських та російських ЗМІ, як кроки з визнання окупації півострову, але в подальшому Москва усвідомила, що умовне їх визнання африканськими країнами на має значного ефекту для населення РФ, а тим паче населення провідних країн світу.

А сьогодні всі кроки РФ з визнання тимчасової окупації Криму направлені виключно відміну режиму міжнародних санкцій та мінімізацію витрат на утримання зазначених територій.

Ершов Егор для проекта "Inжир"

Поддержать проект