
Закритість процесу, аномально швидкий розгляд справи та участь незаконно призначеного російського судді свідчать про використання судової системи як інструменту репресій в окупованому Криму.
В окупованому Севастополі підконтрольний Росії «Севастопольський міський суд» визнав 45-річну місцеву жительку Ольгу Цирик винною у так званій «державній зраді» та призначив їй покарання у вигляді 16 років позбавлення волі в колонії загального режиму. Також їй призначено штраф у розмірі 200 тисяч рублів та один рік обмеження свободи після відбуття основного покарання.
Про це повідомляє правозахисна організація "Кримський процес"
За версією російського обвинувачення, у 2023 році Ольга Цирик нібито встановила через один із месенджерів контакт із представником українських спецслужб та передавала інформацію про місця дислокації підрозділів Збройних сил РФ, військову техніку, військові об’єкти та кораблі Чорноморського флоту. Російська сторона стверджує, що ці відомості були передані Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України.
Разом із тим кримінальне переслідування Ольги Цирик супроводжувалося численними порушеннями права на справедливий суд, що вкотре демонструє репресивний характер російської судової системи на тимчасово окупованій території Криму.
За наявною інформацією, Ольга Цирик понад рік утримувалася без зв'язку із зовнішнім світом у спеціальній в'язниці ФСБ на базі СІЗО-2 у Сімферополі. Така практика ізоляції фактично позбавляє людину можливості ефективно захищати свої права та створює підвищені ризики жорстокого поводження.
Після її офіційного затримання підконтрольні російським спецслужбам медіа оприлюднили фрагменти особистого листування у WhatsApp. На підставі окремих емоційних висловлювань пропагандистські ресурси почали формувати образ жінки як особи, яка нібито планувала отруїти російських військовослужбовців, хоча такі твердження не були підтверджені жодними незалежними доказами.
Особливу увагу привертає надзвичайно швидкий розгляд справи. Згідно з інформацією з картки судової справи, перше судове засідання було призначене на 10:00, а вже через 1 годину 45 хвилин пресслужба окупаційної прокуратури Севастополя опублікувала повідомлення про обвинувальний вирок.
Такий проміжок часу викликає серйозні сумніви щодо можливості проведення повноцінного судового розгляду. За цей час суд мав би пройти всі передбачені кримінальним процесом стадії, включаючи встановлення особи підсудної, роз'яснення процесуальних прав, розгляд можливих відводів і клопотань, дослідження доказів, судові дебати, останнє слово обвинуваченої, ухвалення рішення в нарадчій кімнаті та його публічне проголошення.
Крім цього, за той самий проміжок часу прокуратура мала передати інформацію до пресслужби, підготувати повідомлення та опублікувати його разом із фотографіями. Така синхронність може свідчити про заздалегідь підготовлений сценарій та формальний характер судового процесу.
Моніторинг процесу також зафіксував порушення принципу відкритості судочинства.
Зокрема, суд вжив заходів для приховування інформації про дату, час та місце проголошення вироку. На момент публікації повідомлення прокуратури в електронній картці справи не було зазначено, що саме цього дня має відбутися оголошення вироку, а також були відсутні дані про час засідання та номер судової зали.
Такі дії фактично унеможливили присутність слухачів і громадськості під час проголошення рішення, хоча відповідно до загальновизнаних стандартів кримінального судочинства вироки мають оголошуватися публічно.
Головував у справі російський суддя Ігор Кожевников, який після окупації Криму був переведений зі Смоленська та незаконно здійснює правосуддя на тимчасово окупованій території України.
Його участь у розгляді справ щодо жителів окупованого Криму ставить під сумнів незалежність та безсторонність суду. Суддя є представником держави-окупанта, яка здійснює фактичний контроль над територією, де проживала обвинувачена.
Крім того, справа Ольги Цирик стала щонайменше четвертим кримінальним провадженням за обвинуваченням у «державній зраді», яке суддя Ігор Кожевников розглянув у надзвичайно стислі строки.
Після оголошення вироку щонайменше шість російських медіа синхронно опублікували повідомлення, єдиним джерелом яких стала пресслужба окупаційної прокуратури Криму.
Водночас жодне із цих видань не навело позицію самої Ольги Цирик, її захисника чи будь-яких незалежних спостерігачів, присутніх під час процесу. Такий підхід свідчить про одностороннє висвітлення справи та використання кримінального переслідування як елементу інформаційної кампанії.
Справа Ольги Цирик є черговим прикладом використання російської судової системи як інструменту політичних репресій на тимчасово окупованій території Криму. Практика тривалого утримання інкомунікадо, обмеження публічності судового процесу, участь незаконно призначених російських суддів та аномально швидкий розгляд справи свідчать про системні порушення права на справедливий суд і гарантій, передбачених міжнародним правом.
Умови окупації створюють середовище, у якому кримінальне переслідування дедалі частіше використовується не для встановлення істини, а як механізм залякування населення та придушення будь-яких проявів нелояльності до окупаційної влади.