Яким буде туризм у Криму після деокупації півострова

Курортний сезон у Криму обіцяє бути своєрідним. Однак у цій статті йтиметься не стільки про нинішнє літо, скільки про майбутнє курортного потенціалу. Адже до окупації лише офіційно курортно-рекреаційна сфера становила шосту частину доходів бюджету, а за фактом сезон "годував" половину півострова.

Які проблеми постануть перед місцевою та національною владою у рамках реінтеграції - у новому матеріалі з нашої рубрики "деокупація".

Проблема іміджу

У цій частині мова йтиме про іноземних туристів, від кількості яких виграє не лише місцева економіка, а й загальнодержавна. І на цьому треку вже зараз є дві великі проблеми. Перша - це імідж безпечного регіону, яким острів ніколи особливо похвалитися і не міг. Раніше сильно заважала висока криміногенна обстановка та відверта корумпованість правоохоронців, помножена на російські військові бази та повну хаотичність на всіх рівнях курортного сервісу.

Зараз, напевно, з рівняння можна буде сміливо виключити лише російські військові бази, та й то з оптимістичним припущенням, що по собі окупанти не залишать численних мінних полів і не стануть через протоку гатити ракетами, як це роблять зараз у Херсоні. Але навіть у цьому випадку інші компоненти тією чи іншою мірою збережуть свій вплив на негативний імідж території.

Саме тому вже зараз час розпочинати опрацювання рекламної стратегії регіону на світовому ринку туризму. З урахуванням різних сценаріїв, які відкриються після деокупації. Тому що на перших парах інтерес до звільненого регіону буде реальною перевагою порівняно з конкурентами і може закласти основу для завоювання своєї частки суворого ринку літнього відпочинку.

Особливо якщо в ході реінтеграції якимось чином вдасться вирішити ще одну серйозну проблему - наситити сферу туризму фахівцями, які володіють англійською мовою. До окупації це нікого не турбувало, бо основний потік відпочиваючих був із російських болот. Тим більше, ця опція стала не актуальною під час окупації.

З чистого аркуша

Якщо бути відвертим, то до окупації з внутрішнім туристом були очевидні ментальні проблеми. Місцеві жителі були орієнтовані на російських "відпочинок". Крим перед окупацією майже втратив середній клас українських туристів, які перейшли на Туреччину "за ті самі гроші".

Тепер внутрішній туризм у перші роки після деокупації обіцяє бути рекордним і стане справжнім викликом для місцевої влади. Від того, як вони впораються з логістикою, ціноутворенням та підвищенням культури сервісу, залежить, яке ставлення "з чистого аркуша" сформується на внутрішньому ринку. Якщо середній клас отримає стабільність та відсутність хамства "за ті ж гроші" - це стане дуже серйозним стимулом для якісної реінтеграції регіону, особливо економічної.

При цьому важливо пам'ятати, що питання логістики та ціноутворення – це прості математичні формули, а от із ворожим чи зверхнім ставленням кримчан належить комплексно працювати на рівні формування нових стереотипів. Робота ця вкрай складна та довга, тому думати над реалізацією часу практично не залишилося – на момент деокупації її одразу необхідно запускати.

Прориву не буде

Є цілий ряд інших системних проблем - хаотична забудова берегової лінії з парканами вздовж пляжів, старі санаторії з огидним сервісом, каналізаційні стоки прямо в морі і багато чого ще. Але розвивати тему поки що немає жодного сенсу, бо у Державному агентстві розвитку туризму України про деокупацію та пов'язані з нею плани розвитку поки що думати не поспішають.

Принаймні на інформаційний запит "INжир media" в агентстві відповідати не стали. А тим часом ми цікавилися баченням чиновників на цілий пласт важливих для кримчан питань майбутнього регулювання в курортній сфері. Наприклад, тим, чи повинні проходити ліцензування об'єкти розміщення і як це відбуватиметься на півострові, коли потрібно провести в короткий період одномоментну реєстрацію одразу кількох тисяч об'єктів.

Руслан Сабуров для INжир media

Рубрика “Деокупація” - це цикл статей, присвячених не абстрактним роздумам про майбутнє Криму, концепцію його стратегічного розвитку та місця у геополітичному чи мультикультурному просторі. Це статті про прикладні проблеми, які обрушаться на державу та її громадян після звільнення півострова після дев'яти років окупації. Навіть якщо російські війська культурно підуть, не знищивши за собою всю інфраструктуру і навіть якщо заберуть із собою всіх без винятку "ватників", то і в цьому випадку масштаб питань реінтеграції буде космічним - кадровий дефіцит, імплементація законодавства, перереєстрація безлічі прав - ось мінімальний і узагальнений перелік проблем, з якими має мати справу. Про ці проблеми та про можливі шляхи їх вирішення у рубриці “Деокупація”.

Підтримати нас