Сегодня, 15:45

INжир Медиа

Врегулювати без повноважень: чому саме зараз Кабмін визнав легітимність представницького органу корінного кримськотатарського народу

Український уряд закріпив статус Меджлісу кримськотатарського народу як представницький орган, завершивши процес легалізації, який тривав чверть століття.

Чому саме зараз, що ще необхідно для реалізації прав корінного народу і як зміниться життя кримських татар на окупованому півострові, – читайте в цьому матеріалі.

"Не минуло і року"

Майже п'ять років тому український парламент ухвалив закон “Про корінні народи України”, який мав суттєво покращити ситуацію з правами кримських татар, караїмів та кримчаків, незважаючи на тимчасову окупацію Криму, де всі ці народи мешкають. Проте, один із ключових практичних кроків щодо імплементації раптово “завис” – потрібно було уточнити, яке саме об'єднання уповноважено представляти корінний народ у діалозі з державою та закріпити це уточнення на рівні нормативного акту Кабінету міністрів.

Через три роки з моменту ухвалення закону один із членів Меджлісу звернувся до суду з вимогою зобов'язати українського прем'єра підписати необхідне розпорядження. Але суд із розглядом позову не дуже поспішав, що ніби натякало на єдиний підхід гілок влади до цього питання. Потім щось раптово змінилося і буквально протягом одного дня глава держави вимагав від уряду вжити невідкладних заходів. І питання, яке роками залишалося не вирішеним, було закрито за кілька годин.

Практично не викликає жодних сумнівів, що раптова увага першої особи до нагородження кримських татар та термінової легалізації представницького органу була пов'язана з підготовкою візиту до Туреччини, який відбувся буквально наступного дня після визнання статусу Меджлісу. Туреччина відіграє дуже важливу роль у майбутньому безпековому контурі, який вибудовує Україна, тому такий крок міг стати демонстрацією серйозності намірів і масштабів партнерства.

Це лише початок

Однак, якщо навести різкість, то стане помітно, що жест був все ж таки в основному символічним. Формально, тепер українському уряду є з ким консультуватися з питань, що стосуватимуться розвитку кримськотатарської мови, культури, забезпечення прав кримськотатарського народу на освіту кримськотатарською мовою, діяльності медіа кримськотатарською мовою, інтеграції кримськотатарського народу тощо. Але це не означає, що Кабмін встановив “як” мають виглядати ці консультації.

Чиновникам тепер необхідно розробити, погодити і затвердити регламент проведення таких консультацій – за скільки днів повідомляти про них Меджліс, де саме проводити, що з себе представлятимуть консультації, хто і як фіксуватиме процес, як діяти у випадках, якщо Меджліс не є на консультацію чи відмовляє у погодженні. Ці та інші питання потребують чітких відповідей на сторінках окремого нормативного документа.

Є певні побоювання, що розробка такого регламенту теж розтягнеться на роки, бо питання розширення реальних можливостей Меджлісу не те що не на часі, а й у принципі за рамками політичних пріоритетів Зеленського. Ну чи ухвалення регламента “розторгують” з турецькою стороною в обмін на якісь інші рішення, потрібні Україні.

Залишиться рамковим

Але й ухвалення регламенту не обіцяє якихось практичних перспектив найближчим часом. Закон залишається рамковим документом, який не підкріплений достатньою кількістю підзаконних актів, за допомогою яких вимагають виконання цього закону. За оцінками експертів об'єднання Irade, для наповнення закону конкретним функціоналом потрібно прийняти від десяти до п'ятнадцяти інших нормативно-правових актів, що охоплюють окремі сфери прав корінних народів.

При цьому найгострішим виглядає напрямок, пов'язаний із механізмом резервування земель для представників корінних народів. На перший погляд, питання до деокупації півострова виглядає виключно теоретичним. Але навіть сьогодні необачні пропозиції або інтерпретації можуть перерости в потік хайпових публікацій ЗМІ про "земельну мафію" на базі Меджлісу. 

Не менш конфліктною обіцяє стати нормативна база по погодженню на розробку корисних копалин. Важко уявити собі чиновників Міністерства природних ресурсів, які швидко та безтурботно віддадуть свої найвагоміші владні повноваження Меджлісу. Аналогічні ризики вбачаються і щодо фінансування діяльності кримськотатарських засобів масової інформації.

Що хорошого?

На тлі повної тиші, що затягнулася, щодо майбутнього окупованого півострова – визнання статусу Меджлісу є сигналом про те, що Крим все ще залишається на порядку денному. І що питання щодо його реінтеграції не стоять на місці, а активно опрацьовуються.

Другим позитивним моментом є те, що забезпечення гарантій прав корінних народів є однією з вимог Європейського Союзу в рамках кластерів переговорів. Без визнання Меджлісу представницьким органом ні про який початок реформ у цьому напрямку не могло йтися.

Таким чином, розпорядження Кабміну відпрацювало одразу за трьома цілями: було реалізовано один із пунктів дорожньої карти реформ для євроінтеграції, видано сигнал про збереження державного курсу на деокупацію та реінтеграцію Криму, а також підготовлено аргумент у важливих переговорах з турецьким президентом Ердоганом.

Ельдар Османов для INжир media