×
04 грудня, 14:25
INжир Медиа

Труба кличе. Хто і за скільки вирішує проблеми дефіциту води на півострові.

Не минуло і двох місяців з моменту корупційного скандалу навколо будівництва водогону під Сімферополем, за підсумками якого був заарештований "віце-прем'єр" Криму Євген Кабанов, а на місцевому ринку інфраструктурних проєктів став набирати вагу новий гравець з Москви.

Хто стоїть за фірмою, що претендує на мільярди у галузі водозабезпечення Криму, а також як пов'язана ця структура з українським бізнесом, - читайте в цьому матеріалі.   

Мільярди в трубу

26 листопада на сайті підконтрольного кримському уряду агентства "Кримінформ" з'явилася новина про те, що влада півострова визначила виконавця з капітального ремонту водогону, який забезпечує артезіанською водою Сімферополь та Сімферопольський район. Ремонтувати будуть трубу від водоочисних споруд в селі Жайворонки до насосної станції у Веселому і від цієї станції до системи водопостачання в радгоспі Дзержинського, що розташований в межах Сімферополя. Ціна контракту складає майже два з половиною мільярди рублів, а терміни реалізації - до кінця поточного року. Ця новина виявилася цікавою одразу з кількох причин.

 По-перше, завдяки цьому повідомленню стало добре видно, що в умовах гострого вододефіциту в регіоні і високих екологічних ризиках масштабної виробітки підземних водоносних горизонтів, місцеві чиновники довгий час не заморочувались питаннями втрати води при транспортуванні до Сімферополя. Інакше труба б не потребувала термінового капітального ремонту та ще й на суму в два з половиною мільярди рублів.

По-друге, примітною виявилася схема визначення виконавця - без проведення прозорих тендерних процедур. До слова, на сайті інформаційного агентства використовується розпливчасте формулювання, яке не дозволяє точно зрозуміти, хто конкретно обрав фірму в якості виконавця.
Є лише туманна відсилка до розпорядження на сайті уряду. Причому без гіперпосилання на першоджерело. Але знайти на урядовому порталі документ, який цитує "Кримінформ", нам не вдалося.

Нарешті, по-третє, стало цікаво, що це за фірма, яка здатна за місяць "відкапіталити" водогін протяжністю кілька десятків кілометрів усього за один місяць, при цьому чверть від обсягу робіт виконати своїми силами, без субпідрядників, та ще і без авансових платежів з боку уряду. Адже мова не про якісь дрібні послуги, а про капітальний ремонт на доволі велику суму.

Реновації по-кримськи 

Висока честь "випустити в трубу" федеральні гроші була надана фірмі з Москви з чудернацькою назвою "Сучасні Системи Реновації", уставний капітал якої складає всього десять тисяч рублів. Але, незважаючи на настільки скромний "запас витривалості", практично з самого початку структура взялася за проєкти з бюджетами в десятки мільйонів рублів. А з 2018 року до "реноваторів" гроші потікли вже сотнями мільйонів - за останні три роки вони засвоїли майже дванадцять з половиною мільярдів рублів за державними контрактами.

На кримській ниві компанія з'явилася лише рік тому, в той період, коли російський уряд оголосив намір виділити близько 50 мільярдів рублів на подоланнявододефіциту на півострові.

Буквально через місяць "Сучасні Системи Реновації" отримали два контракти на будівництво Бештерек-Зуйського водозабору і водогону від нього до насосної станції під Сімферополем, на загальну суму більш ніж півтора мільярда рублів. Цього року позиції цієї фірмі помітно укріпились - кримська влада довірила їй будівництво двох комплексів очисних споруд на суму майже у 6,4 мільярди рублів, а севастопольські чиновники - ремонт вуличних водопроводних мереж на суму 890 мільйонів. Таким чином, разом із контрактом, про який йшлося на початку публікації, "Сучасні Системи Реновації" виходять на рівень десяти мільярдів, відхопивши за один рік п'яту частину всіх грошей, обіцяних російським урядом на вирішення питань водозабезпечення Криму.

І це, як виявилось, не єдина аномалія, помічена навколо підприємства на території півострова. Детальне вивчення тендерної історії виявило, що напередодні новорічних свят, 30 грудня, "реноватори" за два дні без конкурентної процедури отримали від "Води Криму" 219 мільйонів на капітальний ремонт водогону: від насосної станції села Веселого до мереж радгоспу імені Дзержинського. Того самого водогону, який зараз вони також збираються "відкапіталити" разом із іншим компонентом цієї водопостачальної гілки. Виходить, що одна і та ж фірма з інтервалом в 11 місяців отримала від двох різних замовників державні підряди на одні й ті ж роботи на одному і тому ж об'єкті, але на різні і дуже значні суми. Утім, у Криму і не такі дива трапляються.     

Справи сімейні

Секрет неймовірної популярності виявився доволі простим. Єдиним фундатором  ТОВ "Сучасні системи реновації" є Горіловський Лев Миронович. Судячи з рекламної публікації в газеті "Комерсант" - це син російського олігарха середньої руки та "пластмасового магната" Мирона Горіловського, який напряму володіє 17 заводами і виготовляє половину всіх пластикових труб Росії.

Різкий зріст групи компаній "Поліпластик" почався у 2008 році, коли мер Москви Юрій Лужков почав переводити комунальне господарство зі стальних труб на пластикові, які служать триваліше та вимагають менше обслуговування. Далі Мирон Горіловський входить до наглядової ради Агентства стратегічних ініціатив,очолює яку Володимир Путін. У 2016 році до групи компаній заходить капітал однієї з найбагатших людей Росії - Михайла Фрідмана та його "Альфа-групп". Фрідман не входить до переліку найближчого кола російського президента, але тим не менше його вважають"людиною Путіна".

Сам по собі бекграунд Горіловських виключає гіпотезу про те, що компанію "реноваторів" пустили до Криму тільки тому, що вона добре себе зарекомендувала. На думку розслідувачів з Scanner Project, необмежена довіра до цієї фірми - результат лобіювання з боку Марата Хуснулліна, який є куратором з виконання федеральної цільової програми в Криму, а до 2020 року цей чиновник був заступником Сергія Собяніна та відповідав за московське будівництво. При цьому сама група "Поліпластик" в Крим не поспішає - Горіловський-старший є резидентом Великобританії і потрапляти під санкції йому, напевно, не дуже хочеться. У той же час компанія сина активно використовується для отримання багатомільярдних підрядів і поставок складного гідротехнічного обладнання, яке закупається "Поліпластиком" через мережу закордонних фірм, що входять до складу цього холдинга.   

Трублять і в Україні

 Як виявилося, бізнес російських трубовиробників широко представлений і в Україні. Між іншим, "Поліпластик" володіє двома заводами - в Рубіжному (Луганська область) і Калуші (Івано-Франківська область). Згадки про це можна зустріти в російських медіа. Формально заводи належать ТОВ "Торгівельний дім "Евробудпласт", до складу якого входить кіпрський офшор "Ейпіджі Поліпластик груп", мешканець Гонконгу Ойштерле Херта і українець Ігор Стрілець. Згідно з інформацією ресурсу Youcontrol, кінцевим власником є все той же Мирон Горіловський.

"Євробудпласт" запам'ятався багаточисельними корупційними скандалами навколо тендерних процедур на поставки різних труб за бюджетні кошти в період правління Віктора Януковича. Успіхи російських олігархів на українському ринку міцно зв'язують з іменем колишнього народного депутата від "Оппоблоку" Євгена Бакуліна, який раніше працював генеральним директором Рубіжанського заводу, а потім у "Нафтогазі", а нині переховується від правоохоронців за межами України.

Попри цю обставину, філія "Поліпластику" продовжує працювати без перебоїв. А його власники не бояться, що їх зв'язок із освоєнням мільярдів на території Криму може мати якісь наслідки. З формальної точки зору закон залишається не порушеним. Як і в десятках інших подібних історій.

Павло Буранов для проєкту INжир media