30 червня, 23:57

INжир Медиа

Рівень прав і свобод в окупованому Криму залишається лише на рівні негативних величин

Рівень прав і свобод в окупованому Криму залишається лише на рівні негативних величин. Це випливає із щорічного аналізу міжнародної організації Freedom House, які вимірюють “вільність” та “демократичність” різних територій за стобальною шкалою.

Скільки набрав Крим та інші окуповані території, як погіршилася ситуація за останній рік і де ще у світі спостерігаються подібні явища – розповідаємо у цьому матеріалі.

Суцільні нулі

Система оцінки американських експертів побудована на індикаторах окремих прав чи свобод. Якщо у регіоні, наприклад, є свобода слова, то її рівень оцінюється від одного до чотирьох балів. Якщо немає незалежних ЗМІ, а будь-яка критика пов'язана з переслідуваннями – ставлять нуль балів. І так за десятками важливих параметрів, які у комплексі дають уявлення про ситуацію у тому чи іншому регіоні.

Власне на окупованих територіях по нулях виявилися право обирати і бути обраним, права на збори та висловлювання своєї думки, верховенство права, свобода вибору релігії і навіть право приватної власності. Єдиний позитивний результат опинився у розділі про сімейні права, де окупаційній владі дали один бал із чотирьох, ймовірно за відсутність практики примусового одруження без згоди сторін.

Негативне зростання

Примітно, що в ситуаціях, коли якісь процеси мають надзвичайно серйозний негативний вплив на ситуацію у сфері прав людини, експерти FHS можуть оцінювати відповідний індикатор зі знаком мінус. Власне, зафіксовано такий підхід щодо захоплених українських земель. За цілеспрямовану політику щодо заміни етнічного складу, окупаційна влада отримала оцінку в мінус два бали.

В описовій частині з цього приводу можна знайти згадку про указ російського президента, яким було встановлено крайній термін для тих, хто знаходиться на окупованих територіях, для отримання російських паспортів, легалізації свого статусу іншими способами чи можливої ​​депортації. Контекстно це відбувається на тлі програм переміщення силовиків, суддів, а також вчителів і лікарів з російських регіонів на окуповані території.

Загалом, маючи один бал за сімейні права та мінус два – за бажання якнайшвидше видавити корінне населення, окуповані території мають загальний рейтинг на рівні негативних величин – мінус один бал. Торік рейтинг був таким самим.

Мінусів за фактом більше

Однак таку оцінку можна назвати досить консервативною, тому що фактично ситуація в “нульових” сферах не залишається незмінною, вона продовжує з кожним роком погіршуватися. Так, наприклад, сегмент, присвячений праву вільно дотримуватися і сповідувати свою віру, точно заслуговує на негативну оцінку хоча б за те, що в Криму переслідування мусульман перейшло від арештів тільки чоловіків на репресії проти жінок, що говорить про зростаючий тиск і значне погіршення обстановки.

Або ось нульова свобода системи освіти від державної ідеології. Якийсь час тому це справді “тягнуло” на нуль через упор на "патріотичне" виховання та спотворення історії. Але коли школярів стали в обов'язковому порядку вивозити на військово-польові збори у військові частини російської армії і вчити прикладним навичкам бойових дій, це, ймовірно, заслуговує на перегляд оцінки у бік “негативного зростання”.

Один із найбільш спірних “нулів” помічений у розділі про свободу вираження своїх поглядів без побоювання стеження чи помсти. В описовій частині автори самі зазначають, що рахунок переслідувань про "дискредитацію російської армії" лише в Криму перевищив півтори тисячі осіб. І це без згадки про те, що адміністративним переслідуванням супроводжували побиття, моральні приниження, цькування, звільнення з роботи та інші принади “помсти”. До середини минулого року “вираз своїх поглядів” набагато частіше став предметом для кримінальних переслідувань та насильницьких зникнень. Тож оцінювати критерій у нуль балів – це пряме сильне применшення рівня репресій на даному етапі.

Перші з кінця

Але навіть з такими оцінками рівень несвободи на окупованих територіях разюче контрастує з показниками інших регіонів, які мають стійку репутацію дуже небезпечних місць на планеті. Почати хоча б із тієї ж Росії, якою американські оцінювачі нарахували 12 балів із ста можливих. Афганістан зі своїми середньовічними підходами і той зберігає деякі громадянські свободи – він навіть “приріс” за останній рік, злетівши в рейтингу з шести до восьми балів.

Такі "чудові" за рівнем своєї демократичності країни, як Сомалі, М'янма, Узбекистан, Китай, Ефіопія, Центральна Африканська Республіка теж тримають баланс на рівні з талібами. У кожній із цих країн творяться страшні речі, але одночасно ще зберігаються окремі види свобод. Навіть Північна Корея, яка стала синонімом повного безправ'я і тотального державного контролю, з її трьома балами, виявилася вчетверо “демократичнішою” за окуповані українські території.

На всій земній кулі виявилося лише два місця, де свободи, на думку експертів Freedom House, впали до нуля. Це окупований Тибет з китайською політикою заміщення населення та викрадення незгодних, а також Південний Судан з його хронічним насильством з боку збройних угруповань, що супроводжується масовими вбивствами та сексуальним насильством проти мирного населення. А ще у світі не було жодного іншого регіону з негативним значенням, крім окупованих українських територій. Саме вони лідирують у довгому переліку різноманітних "чорних дірок" на планеті.

Павло Буранов для INжир media