01 травня, 20:49

INжир Медиа

Куди подіти "понаїхавших". Яким може бути видворення росіян зі звільненого Криму

За минулий тиждень українські чиновники кілька разів зробили заяви, де згадували про депортацію росіян, які незаконно переселилися на окупований півострів. Як це буде реалізовано, ніхто не каже, але спробуємо розібратися в рамках чергового матеріалу з нашої рубрики "Деокупація".

Може самі "розсмокчуться"?

Згідно з відомостями, які озвучила Представниця Президента України в Криму Таміла Ташева, на півострові може опинитися до 800 тисяч "понаїхавших". Це не просто багато, це насправді кожен третій мешканець на сьогоднішній день. Операція з одномоментного видворення такої великої кількості людей - це щось із сфери фантастики. Особливо, якщо до рівняння додати розбитий керченський міст.

Це звичайно, якщо взагалі десь є рівняння, розрахунки та уявлення про покрокову процедуру. Поки що нічого в заявах представників влади навіть натяком не вказує, що у своїх намірах вони спираються хоч на якісь базові плани. Не зрозуміло навіть який орган відповідатиме за депорт – міграційна служба, прикордонники, військова адміністрація?

Очевидно, розрахунок будується на тому, що колонізатори самі "розсмокчуться" і спішно повернуться на свої болота, коли стане очевидним звільнення Криму. Але це велика помилка, тому що по-перше, вони поки що про свій статус потенційних "нелегалів" навіть не здогадуються, бо мешкають у зовсім іншому інформаційному просторі. А по-друге, ті, які не чинили злочинів, здебільшого їхати взагалі не захочуть. Ну тому, що "затишно все так, по-домашньому".

Як їх вигнати?

Тепер уявіть, що у вас сотні тисяч мігрантів, які ховаються і не хочуть їхати. Нехай навіть деякі допомогли собі самі і на звільненій території залишилось якихось півмільйона громадян ворожої країни. Куди їх подіти, якщо міст розбитий, пороми не працюють, а з того берега регулярно пострілюють?

Хіба що централізовано тягнути кудись у бік білоруських лісів, де поки що немає бойових дій? Найпростіші розрахунки (11 годин × 500 000 осіб/58 місць) показують, що для цього треба мати під рукою 86 тисяч вагоногодин. Це по вісім пасажирських поїздів на день протягом року. Скільки буде коштувати задоволення позбутися всіх "понаїхали", навіть уявити складно.

Варіант "хай вплав добираються", на превеликий жаль не є рішенням. Європейський вектор розвитку України зобов'язує дотримуватись гуманізму та прав людини, навіть у таких питаннях. При цьому надто ліберальні норми, які може диктувати Європа, також є одним із реальних ризиків. Наприклад, вони можуть "топити" за право уникнути депортації для тих росіян, які створили сім'ї із мешканцями окупованого Криму. І доведеться сильно попрацювати з аргументацією, щоб довести європейцям, що такі поблажки становлять загрозу національній безпеці України.

Час думати

Тому саме час чиновникам переходити від заяв до дій. Шукати децентралізовані, логістично та бюджетно адекватні формати, які зможуть забезпечити швидкий відтік нелегалів. Формувати під цей формат нормативну основу. Визначити відповідальних за реалізацію та не забути навчити працювати з цією базою достатню кількість майбутніх посадових осіб кримської військової адміністрації.

Наприклад, якщо за основу взяти модель, коли залишатися на півострові для "мігрантів" виявиться дорожчим, ніж самодепортуватися будь-яким доступним способом, то вже зараз треба мати відповіді на низку питань. Яких прав їх буде позбавлено а яких суттєво обмежено, які суми штрафів платитимуть за незаконне перебування на території України, хто займатиметься їх "відловом", що робити з тими, хто має за душею нічого, крім кредитів (а таких залишиться більшість) і як це все вкласти у норми міжнародного права.

Причому це далеко не повний перелік питань та не єдиний підхід до вирішення проблеми очищення деокупованого півострова. Ось тільки поки не видно, щоб хтось серйозно шукав хоч якісь рішення. Одних рекомендацій "їжджати поки не пізно" явно не достатньо - не той народ, щоб прислухатися до слушної поради.

Руслан Сабуров для INжир media