Нещодавно кримський "міністр охорони здоров'я" заявив про те, що пік проблем із дефіцитом пільгових лікарських засобів вдалося подолати.
Чи так це насправді, яким чином окупаційні чиновники МОЗ вирішили проблему нестачі десятків препаратів і наскільки стабільною буде ситуація з постачанням медикаментів на окупований півострів у найближчому майбутньому – читайте у цьому матеріалі.
Глава кримського "міністерства охорони здоров'я" Олексій Натаров дуже акуратно дав оцінку ситуації з дефіцитом пільгових ліків: “З пікової ситуації ми вийшли. Але має бути велика планова робота для того, щоб привести цей напрямок до певного досить стабільного рівня”.
Тобто, фактично, брак переліку пільгових препаратів, через які вилетів з посади “попередник” Натарова, нікуди не поділася. Проте, масштаби проблеми, щоб судити про “піковість” ситуації, у "міністерстві охорони здоров'я" завбачливо не озвучують. На середину травня в аптеках для пільговиків не вистачало кожного шостого препарату із переліку найменувань.
Втім, і без конкретики, оптимістичні заяви “міністра” звучать на тлі повідомлень про перевірки слідчих органів через перебої з медикаментами, а також дефіцит цілого переліку інсулінів для хворих на цукровий діабет та ряд препаратів для онкохворих. Причому у сфері онкології деякі позиції, такі як американський “Абраксан” та швейцарський “Пікрей”, які, за словами медиків, не мають російських аналогів, дістати у Криму вже практично неможливо. Натякають на серйозний дефіцит імпортних препаратів та численні запити у пабликах взаємодопомоги кримчан.
Про який “вихід із пікової ситуації” у такому разі говорив кримський "міністр" охорони здоров'я? Ініціатива “Трибунал. Кримський епізод” стверджує, що влада пішла шляхом скорочення переліку обов'язкових до закупівлі препаратів.
“Як повідомило “Трибуналу” джерело, пов'язане з постачанням ліків, пік дефіциту здебільшого подолали не закупівлями, а виключенням найбільш проблемних зі списку рекомендованих. “Лікарі просто отримали розпорядження замінювати в рецептах дефіцитні ліки генериками, а в деяких випадках препаратами з іншим складом, але схожим впливом. У плані закупівель МОЗ дефіцитні позиції просто викреслили, як незатребувані”, - пояснило джерело.
Як приклад наводиться ситуація з інсуліном, яка посилюється з кожним днем. Багато видів інсуліну просто перестали запитувати на торгах, наповнюючи аптеки тим “який є”. Побічно цьому можна знайти підтвердження в коментарях члена Комітету Держдуми з охорони здоров'я Олександра Петрова, який пояснює, що багато в чому винна інфляція і виробники не поспішають виставляти на конкурс продукцію за ціною, нижчою від її собівартості. А чиновники не можуть підняти ціну до адекватного рівня, бо змінити ціну на препарати, що входять до переліку життєво необхідних та найважливіших ліків, можна лише один раз на рік та не більше ніж на вісім відсотків.
Якщо читати поміж рядків в оптимістичних заявах кримських чиновників, то, як мінімум, не слід розраховувати на те, що ситуація вирішиться найближчим часом. Сам “міністр охорони здоров'я” багатозначно позначив, що має бути “велика робота”. Крім того, надзвичайно не гнучка процедура закупівель, яка позбавлена можливості враховувати реалії ринку, обіцяє і далі давати серйозні збої через інфляцію, що набирає обертів. Керівник територіального органу Росздравнагляду Василь Климовбачить вихід в окремих рішеннях судів та лікарських комісій, проте сумнівно, що таке ручне управління допоможе утримувати ситуацію.
Глава “мінздраву” також натякнув, що скорочення дефіциту ліків для пільговиків може вирішуватися за рахунок скорочення кількості самих пільговиків. “Це робота всієї системи охорони здоров'я, не лише із закупівлі. Це правильність відбору груп та встановлення інвалідності, призначень, дотримання рекомендацій клінічних", – зазначив чиновник. І додав, що часто проблеми також виникають у самих постачальників під час транспортування. Із цим теж важко не погодитися - в умовах бойових дій логістика Криму залишається вкрай вразливою, зокрема й для постачання необхідних медикаментів.
Крім цього, на думку члена Комітету Держдуми з охорони здоров'я Олександра Петрова загалом на російському фармринку вже очікуєтьсягостра проблема критичної нестачі ліків. Російський парламентарій, щоправда, вважає, що це станеться лише через п'ять років, проте закордонні компанії, від яких залежить російська фармацевтика, йдуть набагато швидше. І розраховувати на те, що найближчим часом весь спектр медикаментів вдасться закрити власними розробками не варто.
На це вказують даніАсоціації організацій з клінічних досліджень, згідно з якими цього року в росії різко скоротилася кількість клінічних досліджень нових ліків - за перше півріччя МОЗ видав на чверть менше дозволів, ніж за аналогічний період минулого року. А за міжнародними дослідженнями показник упав на 94,3 відсотка. Промовисті цифри, які підказують, що оцінка "вийшли з пікової ситуації" виглядає трохи передчасною.
Павло Буранов для INжир media