Сегодня, 15:03

INжир Медиа

Колесо міграційної Сансари: як у Криму витісняють трудових мігрантів, визнаючи, що їх потрібно більше залучати

На фото: облава на трудових мігрантів у Крыму

На території російської федерації хочуть запровадити колективну відповідальність для негромадян – якщо хтось порушив закон, відповідальність нестиме вся його родина. Такий проєкт найближчим часом розгляне російський парламент.

До російської гри «ускладни життя емігранту» нещодавно приєднався і кримський гауляйтер Сергій Аксьонов, який вніс до російської Думи свій законопроєкт. Які пропозиції озвучив колаборант і чому його раптом схвилювали питання міграційної політики – читайте в цьому матеріалі.

Жорсткий «придушувач»

"Приїхали–попрацювали–дякую–до побачення", – так описав окупаційний «глава Криму» Сергій Аксьонов суть своєї законодавчої ініціативи щодо посилення міграційної політики. При цьому в запропонованій «схемі» якось непомітно випав момент отримання трудовими мігрантами оплати за свою працю. У кулуарах кримського «уряду» ця формула викликала масу іронічних коментарів і порівнянь – мовляв, сам Аксьонов керувався нею у стосунках з авторами, які допомагали йому готувати цей нормативний документ.

Втім, за примітивною формулою насправді ховаються доволі радикальні пропозиції. Зокрема – позбавити трудових мігрантів права привозити родини та закрити можливість отримання громадянства на підставі трудової візи. Обидві ідеї, щоправда, не нові й уже не раз звучали, у тому числі у вигляді законопроєктів від різних російських політиків, однак це не завадило Аксьонову ще рік тому анонсувати власний проєкт і тепер демонструвати свою роль «яструба» у міграційній політиці.

При цьому колаборант висловив упевненість, що посилення правил для мігрантів «це не дискримінація за національною чи релігійною ознакою, а питання національної безпеки». Однак на тлі облав «Росгвардії» біля мечетей і на ринках теза про «відсутність дискримінації» виглядає вкрай сумнівно. Та ще більше кримчан здивувала фраза: «жорстко мають припинятися будь-які спроби формування етнічних анклавів».

Точно не нацисти?

"Такі заклики виглядають, м’яко кажучи, неоднозначно. Крим — багатонаціональний регіон, і ця тема тут небезпечна. Місця компактного проживання кримських татар — це ж теж етнічні анклави, виходить? Очевидно, що Аксьонов мав на увазі “гастарбайтерів”, але навіть у такому контексті – це неприпустимо. І що значить – “жорстко припиняти”? Він погроми планує влаштовувати?", – обурився один з кримськотатарських правозахисників.

В іншому випадку мешканець Сімферополя звернув увагу на те, що в столиці Криму давно існує етнічний анклав з приблизно двох тисяч індійців, які навчаються у медичному університеті й живуть у кількох гуртожитках поруч. Їхні внески за навчання й проживання є серйозною економічною підтримкою для вишу, й навряд чи у кримському бюджеті знайдуться зайві мільйони, щоб переселити індійців – лише заради того, щоб вони не «анклавились».

Хто б говорив

Варто зазначити, що Аксьонов не вперше виступає з ідеями про анклави та «попрацював – до побачення». Ще у квітні минулого року він підписав указ, згідно з яким трудові мігранти можуть працювати в Криму тільки у сфері будівництва та туризму. Усіх інших, за даними кримського «віцепрем’єра» Ігоря Михайличенка, роботодавець мав звільнити протягом шести місяців.

Тим часом «гауляйтер Криму» вимагав від російських силовиків перевіряти функціональні обов’язки «гастарбайтерів» і, якщо вони роблять щось поза межами трудового патенту – оформляти видворення. А ті, у свою чергу, прозвітували про «заходи зі стабілізації міграційної обстановки», в межах яких поліція затримала пів тисячі іноземців, які нібито порушили міграційне законодавство.

Така політика дещо дисонує з заявами про те, що в Криму обговорюють можливість залучення трудових мігрантів на місцеві підприємства через нестачу кадрів.

"Де знайти вузьких спеціалістів? Які умови створити, щоб залучити людей? Це справді проблема. Не вистачає ані покоївок, ані будівельників, ані водіїв маршруток", – зізнається місцевий «депутат», голова комітету з курортів і туризму окупованого Криму Роман Тіхончук.

У своїх спостереженнях цей «парламентар» не самотній. "У Криму спостерігається кадровий дефіцит, особливо в охороні здоров’я, освіті й держуправлінні — за 18 тисячами вакансій. Ситуація відрізняється залежно від регіону: на півночі Криму потрібні фахівці в агросекторі, промисловості та ОПК, а на півдні – в санаторно-курортній сфері", – заявив два місяці тому «заступник міністра» праці та соцзахисту Криму Данило Стаднік.

Де логіка?

Здавалося б, маючи десятки тисяч вільних вакансій, особливо в аграрній галузі, будь-який здоровомислячий керівник розглядав би варіанти залучення трудових ресурсів у регіон та впроваджував би спеціальні програми. А не обмежував їх участь тільки будівництвом і туризмом, поліцейськими облавами й заявами про «жорстке придушення анклавів». У чому ж логіка дій Сергія Аксьонова?

На думку місцевих політичних оглядачів, кримський «глава» став заручником загальноросійського тренду серед топ-чиновників і депутатів, які буквально змагаються між собою, хто яскравіше продемонструє Кремлю свою непримиренність до мігрантів. При цьому сам тренд був заданий у межах загальноросійської стратегії витіснення мігрантів і зменшення їх потоку, оскільки раптово силовики РФ зрозуміли, що багаторічна бездіяльність у цих питаннях веде до зростання ризиків для безпеки.

Тепер Аксьонов та йому подібні гучно вимагають «ужорсточення», щоб показати, як активно «на місцях» підтримують «лінію партії». Пошук альтернативних стратегій чи хоча б економічний прорахунок наслідків — особливо в регіонах з кадровим голодом — традиційно нікого не хвилює.

Павло Буранов для INжир media