23 квітня, 12:17

INжир Медиа

33 особи щомісяця "дискредитують" російську армію в окупованому Криму

В організації “Кримський процес” підвели підсумки двох років застосування на окупованій території Криму норми про адміністративне правопорушення за публічні дії з "дискредитації російської армії". За даними експертів, середня кількість переслідувань в перший рік війни складала 20 протоколів на місяць, але на другий рік зафіксоване суттєве підвищення кількості переслідувань, в середньому до 33 осіб кожного місяця.

Про це йдеться в результатах чергового регулярного дослідження правозахисної організації "Кримський процес" щодо практики застосування статті 20.3.3 російського кодексу про адмінпорушення. Ровно за два роки кримські суди розглянули 642 справи (станом на зараз більше 700). З них в 98% суд визнав осіб винними в скоєні правопорушення, в 10 випадках припинив переслідування через строки давнини або відсутність складу правопорушення, а в 2 випадках засідання відклали на дату, яка виходить за часові рамки дослідження.

Аналіз застосування статті про "дискредитацію російської армії" показав, що значна кількість переслідувань стосується осіб, які розміщують проукраїнські дописи на своїх сторінках в соціальних мережах. Ці випадки складають 60 відсотків від загальної кількості встановлених рішень. На другомі місті усні висловлювання своє думки - 28 відсотків. При цьому правозахисники фіксують такі сумнівні форми "дискредитації" російської армії, як фраза “Мирного неба над головою” або вивішування наволочек жовтого і блакитного кольору поруч. "У деяких випадках наявність дискредитації або спрямованість висловлювань на російську армію викликає суттєві сумніви, проте жодного разу суд не призначав лінгвістичних експертиз", - підкреслюють автори дослідження.

Окрім цього, дослідники звернули увагу, що окупаційні суди кожне третє рішення суду не оприлюднили у відкритому доступі, а інформація про час і місце судового розгляду в 70 відсотків - публікується з істотним запізненням, іноді через три тижні після судового рішення. Також правозахисники наголосили, що в процесах за такими порушеннями майже половина суддів є або в розшуку в Україні або вже засудженими за звинуваченням у державній зраді. Ще 19 відсотків суддів, задіяних у переслідуваннях, переведені до Криму з російських регіонів і здійснюють правосуддя в порушення норм міжнародного гуманітарного права. За таких умов незалежний та об'єктивний розгляд справ про “дискредитацію” у кримських судах не гарантований.

Також згідно з результатами постійного спостереження зафіксовано два аномальні кримські суди, в яких розглядається значно більше справ, ніж у інших - це один з районних судів Сімферополя, який обслуговує Центр протидії екстремізму, та Армянський міський суд, що карає людей після перевірки змісту телефонів при в’їзді в Крим з окупованої Херсонщини. Без впливу сторонніх чинників найбільша кількість переслідувань фіксується в Севастополі (74), Євпаторії (59), Ялті (56).

У підсумку, в "Кримському процесі" зберігають переконання, що застосування статті 20.3.3 російського КпАП на тимчасово окупованій території півострова має на меті не профілактику правопорушень, а залишається винятково в якості одного з інструментів придушення українських настроїв серед мешканців Криму. Також правозахисники наголошують, що це лише один з елементів комплексу репресій, який також включає обшуки, вилучення техніки, свавільні затримання, приниження з записами на відео слів підтримки військової агресії, а також розповсюдження персональних даних.