Підконтрольний російській владі "спікер" кримського парламенту Володимир Константинов відкрив для Ілона Маска можливість інвестувати в економіку окупованого півострова.
Яка масштабна геополітична гра може критися за безглуздою на перший погляд заявою одного з кримських колаборантів - читайте у цьому матеріалі.
"Маска всі хочуть бачити інвестором. У нас є точки тяжіння, але, гадаю, для нього цікавіші масштаби Росії, ніж Криму. Хоча для нас було б більшим досягненням мати такого інвестора. А інвестувати в Росію - честь і досягнення для Маска", - заявивКостянтинов в інтерв'ю російським пропагандистам.
Це вже не перше публічне запрошення з боку кримських колаборантів до скандального американського бізнесмена. Півтора роки тому той самий Володимир Константинов уже закликав “зазирнути на вогник” Ілона Маска разом із Дональдом Трампом.
“Ми готові запросити Ілона Маска, щоб він побачив усе на місці. Переконаний, що якщо захоче до нас приїхати Трамп, ми його зустрінемо. Він приїде до нас однією людиною, а поїде іншою. І багато питань вирішуватиметься інакше після його такого візиту", - фантазував Костянтинов.
Що характерно, за тиждень до нового запрошення Маска, кримський “спікер” у барвистих виразах таврував англо-саксів за віроломну політику під час Холодної війни та твердо мав намір покласти край схилянню перед Заходом. Символічним чином заява ця прозвучала у день перемоги Трампа на президентських виборах США. А потім Костянтинов раптово заговорив про “точки тяжіння”.
Однак, така раптова зміна риторики насправді заслуговує на більш пильний аналіз. Тому що наскільки б не був схильний “спікер” кримського парламенту до сумнівних за змістом меседжів і навіть відвертих марень, він точно не схильний до самостійних виступів, що відхиляються від “лінії партії. Та ще й у таких делікатних питаннях, як міжнародна політика.
Тому можна припустити, що десь у кремлівських кабінетах з'явилося гостре бажання “просемафорити” американським політичним діячам про те, що для них є вельми привабливі бізнес-пропозиції. Натяк на суть цих пропозицій цілком чітко озвучив Володимир Костянтинов:“У нас є ресурси, обмежені на планеті Земля. У нього є технології, наука. Може хороша зв'язка вийде", - наголосив голова окупаційного парламенту.
Відсутність помітної реакції з боку Ілона Маска зовсім не говорить про те, що він цей сигнал не отримав. У близько-трампівській тусовці достатньо російських лобістів, здатних показати Маску потрібне повідомлення, підкресливши головне посилання. Крім того, легко пояснимо і вибір на роль “глашата” саме Константинова, який має набір унікальних для такої ситуації якостей.
З одного боку жоден розсудливий опонент не дорікне після цього Маска без чіткої позиції на відкриту пропозицію хабара з боку росіян. Тому що кримський спікер у їхньому розумінні – це якийсь фрик під санкціями.
І тому логічно такі заяви просто ігнорувати. А з іншого боку, фігура Константинова для американських “партнерів” може бути натяком на гарантії, тому що він - живий приклад твердості гарантій кремлівської влади, яка не позбулася його одразу після окупації Криму.
Чи справді голова кримської “Держради” виявився виконавцем тонкої політичної операції чи просто відреагував на загальний тренд російського політикуму у пошуку “точок” та “зв'язок” з американським істеблішментом, однозначно сказати не вийде. Але як би там не було, ця його заява демонструє загальну стратегію щодо нової політичної реальності - використати всі можливості для підкупу ключових фігур у команді Трампа.
І треба віддати належне - ідея куди здоровіша, ніж просто сподіватися на те, що новий президент США перестане давати зброю Україні та змусить її до переговорів на невигідних умовах. Диспозиція виглядає трохи складнішою, ніж представляв кандидат у президенти Трамп своїм виборцям. Тому що серйозне ослаблення України вдесятеро підвищує ризики безпеки для Європи. А її політичним лідерам може дуже не сподобатися необхідність реально різати соцпрограми і по-справжньому "розганяти" оборонний сектор.
Новому американському президенту дуже хотілося б ігнорувати інтереси Європи, але заважає головний ворог - Китай. Адже основні ринки збуту китайської продукції залишаються у Старому світі і з цим доведеться рахуватися. А отже, доведеться рахуватися і з європейськими інтересами щодо України. Судячи з деяких заяв, українська влада ситуацію теж цілком розуміє і сліпо виконувати американські “хотілки” не стануть. Отже рано чи пізно в Білому домі почнуть замислюватися про те, щоб посунути інтереси другої сторони збройного конфлікту - російські. Отут і стане в нагоді “дружище” Маск, якого зараз так безглуздо зазиває у “зв'язку” глава кримського парламенту.
Павло Буранов для INжир media