×
Сегодня, 14:47
INжир Медиа

У Криму понад пів року в ізоляції утримують викрадену директорку Луганської школи мистецтв Марину Коваленко

СІЗО №2, відкритий окупантами у Сімферополі в жовтні 2022 року
СІЗО №2, відкритий окупантами у Сімферополі в жовтні 2022 року

В окупованому Криму російські силові структури продовжують практику насильницьких зникнень і політично вмотивованих переслідувань.

57-річну директорку Луганської школи мистецтв Марину Коваленко, яку викрали в Алушті, понад шість місяців утримували в повній ізоляції в СІЗО-2 Сімферополя. Два тижні тому її перевели до СІЗО-1 Сімферополя. Жінці висунуто обвинувачення у так званій «державній зраді».

Проо це повідомляє ініціатива "Трибунал. Кримський епізод"  з посиланням на джерело у службі виконання покарань окупантів.  

Викрадення в Алушті та звинувачення у «зраді»

За наявною інформацією, Марину Коваленко викрали 10 червня 2025 року в Алушті. Підставою для переслідування нібито стали донати на підтримку Збройних сил України.

Після початку повномасштабної війни Росії проти України кількість затримань на окупованих територіях різко зросла. Російські спецслужби системно висувають мешканцям Криму та інших тимчасово окупованих територій обвинувачення у «державній зраді», «шпигунстві» чи «фінансуванні ЗСУ». У більшості таких справ спостерігаються ознаки політичного переслідування.

Повна ізоляція та відсутність гласності

У справах, пов’язаних із «державною зрадою», практиці офіційних обвинувачень часто передують насильницькі зникнення. Людей утримують без зв’язку з родиною та адвокатами, а судові процеси проходять у закритому режимі без доступу громадськості й незалежних спостерігачів.

Відсутність гласності фактично унеможливлює перевірку законності дій слідства та об’єктивну оцінку доказів, які надає сторона обвинувачення. У випадку Марини Коваленко понад пів року повної ізоляції викликають серйозні занепокоєння щодо умов її утримання та дотримання базових прав людини.

Воєнні злочини та відповідальність

Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, насильницькі зникнення цивільних осіб на окупованій території кваліфікуються як воєнні злочини. Утримання людей у повній ізоляції, нелюдські умови тримання та позбавлення права на справедливий суд також можуть підпадати під визначення воєнних злочинів і злочинів проти людяності.

Ситуація з Мариною Коваленко — ще один приклад системних репресій, що тривають у тимчасово окупованому Криму в умовах війни Росії проти України.