Топ-10 військових злочинів у Криму. Рейтинг найжорсткіших порушень Женевської конвенції за рік війни

На тлі постійних репресій та придушення будь-якого інакомислення з початком повномасштабного вторгнення в Україну на півострові розгорнулася додаткова хвиля порушень, прямо пов'язаних із військовими діями.

За цими процесами уважно спостерігають правозахисники “Кримської ідеї”, які днями презентували річний звіт із цього приводу.

На підставі цих даних журналісти "INжир media" склали власний рейтинг найсерйозніших порушень міжнародного права на окупованій території.

Ознаки геноциду

Перше місце у цьому рейтингу займають заходи щодо націленої на кримських татар мобілізації, яку розгорнули восени російські окупанти. Як стверджують правозахисники, сама мобілізація більше нагадувала масові затримання - із залученням омоновців, блок-постами та іншими принадами силових акцій.

(Міжнародне право прямо забороняє призивати до армії мешканців окупованих територій).

Скільки кримських татар виявилося примусово загнано в російську армію не відомо, зате правозахисники змогли підрахувати, яких збитків це завдало загалом корінному народу. За їхніми оцінками, через загрозу опинитися в лавах гарматного м'яса, Крим залишило близько тридцяти тисяч кримських татар, які змушені були повертатися до місць депортації своїх предків - до Казахстану та Узбекистану.

Обвал медицини

На другому місці у нашому рейтингу використання медичних закладів на окупованій території з метою війни. Неможливо встановити, скільки кримчан померли або сильно підірвали своє здоров'я через те, що їхні місцеві лікарні забрали під госпіталі або всіх вузькопрофільних фахівців відправили надавати допомогу медикам у нових окупованих регіонах.

У “Кримській ідеї” зазначають, що під шпиталі було реквізовано як мінімум шість лікувальних закладів, що за нашими оцінками становить від 10 до 15 відсотків усіх закладів охорони здоров'я, якщо не брати до уваги сільських фельдшерсько-акушерських пунктів та амбулаторій. Скільки медпрацівників було мобілізовано – підрахувати не вдалося, але щонайменше 62 лікарі, з якими в Криму і так серйозний дефіцит, на довгий час вирушали “добровольцями” для надання допомоги в окупованих регіонах.

Вивіз дітей

На третьому місці не за масштабністю, а за нелюдською цинічністю, ми визначили військові злочини, пов'язані з вивезенням українських дітей до Криму. Правозахисники зафіксували, що 46 дітей-сиріт із Херсона опинилися на півострові, при цьому деяких точно розмістили у дитячому будинку “Ялинка”, який відомий скандалом із неналежним доглядом за вихованцями.

Крім того, автори звіту зазначили, що понад сто дітей із окупованих територій поїхали восени на "оздоровлення" до кримських санаторіїв і тепер не можуть повернутися, бо їхні батьки залишилися на звільненій території. Так звані "влада" Криму не поспішає робити якихось зусиль щодо передачі цих дітей батькам і довгий час промиває їм мізки.

Ізолятор для патріотів

На четвертому місці у нашому рейтингу згадки про окремий слідчий ізолятор, до якого звозять активних українців, викрадених в окупованих районах або затриманих після “фільтрації”. Зважаючи на звіт, серед понад ста в'язнів, як мінімум кожен шостий – це журналіст, волонтер, активіст чи керівник місцевої громади.

Але жах їхнього становища не в тому, що їх визначили до слідчого ізолятора, а в тому, що їхнє утримання не обмежене якимись термінами, їм не дають можливості побачитися з адвокатом або повідомити своїх близьких про себе, а також на офіційному рівні заперечують, що ці люди взагалі перебувають у веденні російської тюремної системи.

Викрадення

П'яте місце рейтингу займає практика викрадень та тортур, яка стала входити до моди ще за рік до війни. З початком вторгнення російські силовики увійшли до смаку і організували в Криму не менше 12 викрадень, причому дві третини жертв цих дій досі не знайшлися і про їхню долю нічого не відомо.

Ще у двох випадках жертви викрадень надалі виявилися на волі, але з категоричним небажанням обговорювати, що з ними відбувалося, а у двох випадках ці люди виявилися звинуваченими у кримінальних злочинах. Серед них і громадянська журналістка Ірина Данилович, викрадена із зупинки у Коктебелі 29 квітня 2022 року. Згодом вона повідомила, що її тиждень катували у підвалі ФСБ та змусили зізнатися у зберіганні вибухівки.

Боротьба з "партизанами"

Два процеси, пов'язані з фабрикацією кримінальних справ, посідають шосту позицію нашого рейтингу. Сюди входять як кримінальні справи проти колишніх учасників кримськотатарського добровольчого батальйону імені Номана Челебіджихана, яких вже не менше дюжини привезли та судять у Криму, так і звинувачення у терористичних актах проти мешканців Херсонської та Запорізької областей, яких також сфабриковано не менше восьми штук.

До цього варто додати і десяток кримінальних справ стосовно кримчан, яких звинувачують у диверсіях, шпигунстві та замахах на представників так званої влади нібито “за завданням української розвідки”. Та й дванадцять нових жертв традиційних за час окупації релігійних переслідувань цього разу теж опинилися у розряді військових, бо на прихильників ісламської політичної організації бездоказово “повісили” не лише координацію з Києвом, а й причетність до диверсій у Джанкойському районі.

"Думкозлочинці"

Сьому позицію впевнено віддаємо кампанії боротьби з переконаннями кримчан про те, що війна – це погано, російські військові – це злочинці, а окупанти – це тимчасове явище. За будь-яку цю думку, не лише виражену якимось чином у соціальних мережах, а й навіть за висловлену вголос, у Криму нещадно штрафують за статтею дискредитації російської армії.

Крім штрафів зухвалим "думкозлочинцям" загрожує і купа неправових неприємностей - звільнення з роботи, буллінг у соціальних мережах, а також майже незмінне відеовибачення з каяттям у скоєному "злочині" і слова на підтримку російських військових. Примушення до таких відео правозахисники назвали психологічним насильством. І кількість таких "згвалтованих" вже обчислюється сотнями.

Примус до армії

На восьмій позиції розмістимо активізацію боротьби з ухилистами від служби у російській армії. Взагалі міжнародне право прямо забороняє призивати в армію жителів окупованих територій, але в період війни питання стало набагато актуальнішим. І кількість кримінальних справ також помітно зросла.

З моменту повномасштабного вторгнення щомісяця заводилося по десять кримінальних справ на "уклоністів". З початком року спостерігається тенденція до зростання цих цифр – за півтора місяці додалося ще 19 справ. Також примітно, що військовий комісаріат окупованого Криму вимагає від правоохоронних органів провести перевірку організацій, які надають консультації громадянам щодо ухилення від призову, визнаючи, що не виконує планів.

Тиск на адвокатів

Чи не примітна на тлі решти репресій кількість атак на кримських адвокатів, проте мала досить помітні наслідки для ситуації з правами людини. Тому ці процеси віднесли на дев'яту позицію нашого “хіт-параду”. Загалом, за даними правозахисників, за рік сталося 3 арешти адвокатів (це стільки ж скільки до цього за весь період окупації), ще одне затримання закінчилося штрафом, 3 адвокатів позбавили ліцензії, а 9 зіткнулися з адресним блокуванням мобільного зв'язку в період масових обшуків.

Внаслідок такого пресингу адвокати тотально перестали коментувати судові процеси, статус та стан своїх підзахисних, а також факти порушень щодо них. Крім того, вони почали відмовлятися від захисту у нових справах із політичним характером або якось пов'язаних з Україною та гранично знизили свою активність у тих випадках, коли вже представляли захист у таких справах.

Арешти за пісні

Замикає наш рейтинг тенденція запеклого переслідування за українські пісні. Судячи з тексту дослідження, вже 12 осіб зазнали арештів за “Червону калину”, “Стефанію” та “Байрактар”, ще шестеро були позбавлені волі під іншими безглуздими приводами, але явно у зв'язку зі своїми антивоєнними висловлюваннями.

Окрім пісень, окупанти активно садять тих, хто в соціальних мережах закликає до рішучих дій або загрожує розправою російським солдатам. Щонайменше 13 осіб вже стали фігурантами кримінального переслідування, причому в одному випадку мешканець Алушти отримав два з половиною роки колонії за листівки про те, що його сусід - військовий злочинець.

На цьому закінчуємо наш рейтинг, але наголошуємо, що довгий список військових злочинів на окупованій території цим десятком тенденцій не обмежується. На жаль, поки він поповнюється новими і новими фактами. Однак рано чи пізно ми станемо свідками зворотних процесів – коли за кожний із цих злочинів винні почнуть нести заслужене покарання.

Руслан Сабуров для INжир media

Підтримати нас