Тиждень (не) втрачених можливостей. Як пройшла серія правозахисних заходів про Крим у Брюсселі

Важливі - люди, а не території. Такий слоган обрали українські правозахисні організації для "Кримського тижня" – серії заходів у столиці Європейського союзу, присвячених репресіям в окупованому Криму.

Чого чекали і як оцінили зусилля громадських активістів на території півострова, читайте в цьому матеріалі.

Багато закритих зустрічей

У Брюсселі акредитовані журналісти провідних європейських медіа. Декілька заходів, присвячених Криму, проходили в Європейському парламенті і на тлі чергових спроб європейського дипломатичного корпусу організувати мирні переговори. Переговори, у фокусі яких, зокрема, доля окупованого півострова.

Попри це, поки не було жодного матеріалу у великих західних ЗМІ ні про "кримський тиждень", ні про зроблені правозахисниками заяви, ні хоча б опис ситуації з правами людини, яку комплексно представили євродепутатам та єврочиновникам експерти-правозахисники.

Організатори пояснюють малу кількість публікацій тим, що всі зусилля під час підготовки заходів були спрямовані на організацію зустрічей з людьми, які приймають рішення та впливають на різні політичні процеси в Європейському Союзі, а не на інформаційну кампанію. При цьому більшість зустрічей були експертними та за зачиненими дверима, що обмежувало можливості інформування про багато особливостей та результатів.

Справедливість має форму

"Кримський тиждень" проходив напередодні чергових роковин депортації кримськотатарського народу. І про ці трагічні події правозахисники, безумовно, у своїх виступах згадували. Однак, на думку кримських активістів, було втрачено можливість закликати євродепутатів до дій - до резолюції про визнання депортації актом геноциду проти кримських татар.

Така резолюція не несе в собі для європейських політиків серйозних політичних ризиків (бо засуджують режим, що вже не існує). Можна навіть сказати, що вона має низку бонусів на кшталт ще одного кроку з демонстрації підтримки України. Окрім того, засудження на рівні Євросоюзу депортації кримських татар могло б надалі створювати серйозні репутаційні обмеження для російських окупантів, виставляючи їх як продовжувачів геноцидної політики. Простий у виконанні та ефективний за наслідками політичний крок.

Закономірно, що закликати до цього євродепутатів мав би представник кримськотатарського народу. Серед учасників заходів був перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелял. У своїх виступах він ні до чого такого нікого не закликав. Політик лише натякнув європарламентаріям, що у семи країнах визнали депортацію геноцидом та звернувся до представників інших країн відновити справедливість.

“Справедливість – це дуже абстрактна теза, яку можна розуміти як тобі зручно. А для нас, для кримських татар, справедливість має конкретну форму - форму закріпленого на законодавчому рівні документа, який визнає нашу трагедію справжнім геноцидом. Дивно, що Джелял цього не розуміє чи не захотів загострювати. Хоча момент був дуже вдалим", - поділився своїми спостереженнями один із кримських правозахисників, який стежив за заходами "Кримського тижня".

Без критики

Окрім головного завдання - привернути увагу до проблеми репресій на окупованих територіях, представники інтересів кримськотатарського народу мали можливість підсвітити низку проблем, які не поспішає вирішувати український уряд стосовно жителів Криму. Проте критики на адресу української влади на публічних заходах не пролунало. Хоча не виключено, що якісь із наболілих проблем обговорювалися предметно з профільними структурами в непублічному режимі, кримські активісти переконані, що низка моментів заслуговувала саме на декларування у відкритих виступах.

А питань до чиновників та політиків у кримчан досить багато. Наприклад, міністерство освіти так і не запустило програму дистанційного навчання школярів, адаптовану до ситуації на окупованих територіях. А питання про статус Меджлісу кримськотатарського народу як повноцінного представницького органу вже довгий час залишається не вирішеним, незважаючи на загалом лояльну політику щодо прав корінних народів. Минулого року Рефат Чубаров висловлював впевненість, що це станеться незабаром, але минуло майже рік і нічого не змінилося.

У європейських політиків сьогодні в руках серйозні важелі впливу та унікальна можливість ставити складні питання українським колегам, особливо у контексті процесів інтеграції України до ЄС. А це у свою чергу - хороший шанс рухати закони та програми, що забуксували, але дуже важливі для жителів Криму. Наскільки вдалося використати всі можливості в рамках “Кримського тижня” – думки розійшлися.

Павло Буранов для INжир media

Підтримати нас