Світу про Крим. Як звучала тема окупованого півострова на міжнародних майданчиках з прав людини

Минулого й цього тижня одразу на кількох міжнародних майданчиках звучала тема порушення прав людини у Криму. По суті, це був пік можливостей на найближчі півроку щодо донесення до світу інформації про те, що відбувається на півострові.

Які проблеми були представлені до уваги міжнародної спільноти як найбільш гострі, а також чиї зусилля на різних заходах щодо окупованого півострова виглядали як недостатні - читайте в цьому матеріалі.

Людський вимір

Минулого тижня завершилася одна з наймасштабніших щорічних подій у правозахисному житті Євразії – конференція з людського виміру ОБСЄ. Крім великої кількості тем, пов'язаних із військовими злочинами російських військ в Україні, традиційно за увагу дипломатів боролися громадські активісти країн Центральної Азії, Кавказу, а також білоруси, що перебувають у екзилі, та російська “опозиція”. Попри це проблеми з порушеннями прав людини на тимчасово окупованій території Криму неодноразово порушувалися як українськими правозахисниками, так і дипломатами іноземних делегацій.

Так, у своєму виступі представниця Держсекретаря США з питань демократії, прав людини і праці Моніка Джейкобсенвідзначила, що на окупованих теренах російська влада продовжує залякувати, довільно затримувати і катувати представників засобів масової інформації, у тому числі з Криму, таких як Ірина Данилович, Сервер Мустафаєв, Владислав Єсипенко, Енвер Крош та Вілен Темер'янов А офіційний представник місії США приділив увагу насильницькій мобілізації, озвучивши цифру 60 тисяч кримчан, яких насильно забрали до російської армії для участі у військовій агресії.

Тим часом експерти громадянського суспільства акцентували увагу на російських закликах до геноциду українців, релігійних переслідуваннях, яких зазнають кримські мусульмани та низка інших конфесій на півострові, а також на цілеспрямованій політиці російських тюремників щодо відмови у медичній допомозі політв'язням. За даними Тетяни Жукової із Центру прав людини Zmina, щонайменше 67 із кримських політв'язнів мають проблеми зі здоров'ям, більше половини з них перебувають у критичному стані та не отримують медичної допомоги. Ще одним із трендів на міжнародній арені залишається тиск на свободу вираження поглядів. За словами Ірини Баран із кримської правозахисної групи, правозахисники задокументували понад 850 випадків притягнення кримчан до адміністративної відповідальності за дискредитацію російської армії та підтримку України.

Сесія "дуже стурбованих націй"

Минулого тижня завершилася чергова сесія Ради ООН з прав людини, яка тривала місяць. Мабуть, найбільше враження на учасників справив виступ спецдоповідачки з питання прав людини в росії Маріани Кацарової. Однак, незважаючи на окремий розділ, присвячений утриманню під вартою українців, у доповіді жодним словом не згадуються кримські політв'язні, кількість яких уже перевищила дві сотні. Взагалі, Крим у її доповіді згадується лише один раз - як територія, куди вивозили українських дітей.

Набагато предметніше ситуацію описав представник фонду міжнародної мережі «Домів прав людини» Метью Джонс. Він заявив, що насильницькі зникнення, довільні затримання та політично мотивовані судові переслідування в окупованому Криму стали нормою. Системні репресії, за його словами, дозволяють все більш жорстоко та безкарно розправлятися з кримськими татарами, активістами та правозахисниками. Що ще важливіше, він закликав чиновників ООН розробити інноваційні стратегії, які можуть бути ухвалені для посилення роботи правозахисних організацій, орієнтованих на Крим.

Форум-2000

Цього тижня в Празі пройшла міжнародна конференція Forum-2000, яка не настільки масштабна та довга, як в ОБСЄ, але за рівнем учасників, серед яких, наприклад, Президент Чехії, цей майданчик вважається одним із найважливіших. На форумі було відведено окремий час та місце для обговорення теми “Десять років у відкритій в'язниці: права людини в окупованому Криму”.

Спікерами у дискусії виступили представниця МЗС Чехії Зденка Цайсова, заступник постпреду Президента України в АРК Ольга Куришко, українська громадська діячка Вікторія Нестеренко та нещодавно звільнена з російського полону кримчанка Леніє Умерова. Говорили про політичних ув'язнених, викрадення цивільних осіб, умови тримання під вартою, а також нові вимоги російського законодавства щодо переслідування противників війни.

Кого не вистачало

Вкотре можливості міжнародних майданчиків були мінімально використані представниками української влади. Так, ні на конференції з людського виміру ОБСЄ, ні на сесії Ради ООН з прав людини, ні на Форумі у Празі не спостерігалося представників Офісу Омбудсмена України. Можливо, вони там і були, але ні заяв, ні навіть публікацій у телеграм-каналі Дмитра Лубінця знайти не вдалося.

Офіційна українська делегація під час міжнародної конференції ОБСЄ періодично виступала з доповідями на різні теми, однак вони практично не приділяли уваги ситуації на окупованому півострові. Винятків вдалося знайти всього два: На відкритті конференції постпред України при міжнародних організаціях у Відні Євген Цимбалюк серед іншого наголосив на мілітаризації кримської освіти та включенні до складу кримських воєнізованих формувань понад 45 тисяч кримських школярів. А також заступник постпреду Президента України в АРК Ольга Куришко дала свою оцінку згортанню релігійних свобод, зазначивши, що у Криму до 2014 року діяло 49 українських релігійних громад, а наразі не залишилося жодної.

Однак на цьому виступи офіційних представників України на тему Криму й обмежилися, значно поступаючись в активності не лише громадським організаціям, а й делегаціям інших країн. Залишається тільки сподіватися, що свої зусилля чиновники в цей момент витрачали на важливіших напрямках, які з лишком окуплять втрачені інформаційні можливості.

Павло Буранов для INжир media

Підтримати нас