Санкціонування мілітаризаторів. Як чиновниці кримської освіти потрапили під санкції за “військову пропаганду”

Минулого тижня до списку санкцій європейців до нинішнього "міністра" освіти Криму Валентини Лаврик додалися дві її соратниці з мілітаризації шкільної освіти - Світлана Дмитрова та Антоніна Шепченко.

Чим пояснюється включення до списку виконавців політики мілітаризації та кого ще не вистачає у цьому списку для повноти картини, читайте у цьому матеріалі.

Співучасниці військового злочину

Світлана Дмитрова – начальниця управління освіти Сімферопольського району. Антоніна Шепченко – директорка однієї зі шкіл цього району у селищі Гвардійському. Обидві фігурантки не на тому рівні владної вертикалі, щоб визначати якісь базові політики чи пріоритети у питаннях освіти. Але водночас вони й не рядові виконавиці чужої злочинної волі, а цілком ініціативні та самостійні у своїх діях особи, які обрали злочин як шлях своєї кар'єрної стійкості.

Причому, говорячи про злочин, можна впевнено наголосити, що щодо кримських чиновниць від освіти – це не фігура мови. Навчання військової справі з метою подальшого призову до армії окупанта цілком підпадає під ознаки міжнародного військового злочину, який у Римському статуті (щось подібнє до кримінального кодексу для міжнародних злочинців – Ред.) визначено як “примус до служби у збройних силах ворожої держави”.

Обидві жінки активно і цілком ініціативно займаються цими діяннями ще з того часу, коли це не було загальнокримським трендом. Примусова зміна шкільної програми з метою виховання лояльності до держави, що окупує, і ненависті до своєї країни – це в будь-якому випадку не гуманно по відношенню до дітей і заборонено міжнародними нормами. Число постраждалих від цих злочинів обчислюється тисячами, а враховуючи той факт, що частина випускників з цих шкіл були вбиті в лавах російської армії, збитки торкнулися не лише зламу свідомості чи ідентичності дітей, а й їхніх життів.

Набір доказів

Найпримітніше в цій історії те, що система мілітаризації шкільної освіти побудована на перехресному контролі, що підштовхує до публічної конкуренції всіх зацікавлених сторін. Простіше кажучи, багато доказів своєї злочинної діяльності ці люди надають максимальному розголосу, щоб набрати собі кар'єрних очок. Але паралельно вони самі документують свої військові злочини, ступінь своєї залученості та мотиви цих дій. У цьому легко переконатися, просто погугливши вказані прізвища.

Якщо говорити про найнижчий рівень виконавчої вертикалі, який представляє Антоніна Шепченко, можна побачити, що вона як директор виступила з ініціативою, а згодом затвердила до виконання “Додаткову освітню програму" “Кадетський клас”. Ніхто заганяти дітей у “кадетські класи” її не примушував - це виключно право директора створювати чи не створювати додаткові навчальні напрями та вигадувати, чим вони відрізняються від базових.

Намір директора на мілітаризацію дітей із “кадетських класів” задокументований в окремому документі, який називається “Положення про кадетський клас”. З печаткою та підписом Антоніни Шепченко. Основна мета створення таких класів визначена у цьому документі як “основи для підготовки неповнолітніх громадян до служіння Батьківщині на цивільному та військовому поприщі”.

Не відстає у самовикритті і Світлана Дмитрова. Наприклад, у 2018 році вона розпорядилася провести на території однієї зі шкіл захід, присвячений 100-річчю від дня утворення Збройних Сил РФ.

Запросила представників військових підрозділів, “афганців”, козаків та інших осіб з мілітарно-орієнтованих об'єднань, які виступали перед п'ятикласниками зі своїми “якщо треба – повторимо”. Звітувала про охоплення у шість сотень учнів та наголосила, що у Сімферопольському районі проводиться велика робота у сфері військово-патріотичного виховання.

Робота справді велика – постійні “Уроки мужності” з оглядом зброї, організація “Зорниць”, складання присяги на вірність Росії школярами-кадетами, військово-патріотична акція «День призовника», роздача школярам російських паспортів. Поставлену перед нею задачу щодо "формування необхідних установок на майбутню службу в російській армії" Дмитрова виконує інтенсивно, ініціативно і постійно. Коли постає питання про відповідальність, трохи більшу, ніж включення до списків санкцій, прикинутися рядовим виконавцем з таким набором активностей їй навряд чи вдасться.

Весь ланцюжок

З таким прагненням до скоєння військових злочинів та охопленням військової пропагандою тисяч дитячих душ, той факт, що список відвертих злочинців поповнили дві чиновниці з нижніх щаблів управлінської вертикалі – немає нічого дивного. А ось відсутність там же їхніх колег із середньої ланки управління є прикрим недоглядом. Все тому, що в кримському "міністерстві освіти" теж підібралися дуже ініціативні мілітаризатори. Вони вчиняли і продовжують вчиняти масштабні злочини щодо примусу жителів окупованої території до служби в армії окупанта.

Насамперед чекати появи свого прізвища у списках санкцій варто заступнику міністра освіти Світлані Беспалової. Напевно, це може бути пов'язано з тими пропозиціями, які вона готує щорічно за участю школярів у зборах на базі російських військових частин. Наприклад, минулого навчального року ставилося завдання організації "проведення навчальних зборів з учнями на базі з'єднання (військової частини), проведення занять з вогневої, стройової, тактичної, фізичної підготовки, забезпечити учасників навчальних зборів стрілецькою зброєю та боєприпасами для проведення стрільб в установленому порядку.

Причому щороку пропозиції Беспалової щодо “агітаційно-пропагандистської роботи з громадянами, які підлягають призову на військову службу”, стають дедалі витонченішими. Наприклад, цього навчального року школярам загрожують, що за спробу “відкосити” від зборів ставитимуть “незадовільно” та відмовлятимуть у переводі до наступного класу.

Втім, не виключено, що автором новацій може бути ще одна працівниця міністерства – начальниця управління загальної освіти Ганна Маханова. Окрім участі у роботі з підготовки нормативних документів про військові збори школярів, вона активно займається оснащенням класів з військової підготовки та розробкою навчально-методичних рекомендацій щодо формування російської громадянської ідентичності у школярів. Її поява в списках санкцій теж буде виглядати природною і обґрунтованою.

Санкції – не для всіх

"Безумовно, реальна кількість людей, залучених у злочинну мілітаризацію кримських школярів, людей, які роблять це свідомо, добровільно і з великим бажанням дуже велика. На всіх накладати санкції - не варіант. Але дати їм зрозуміти, що вони творять військові злочини і що всі ці "старання" старанно фіксуються – для цього європейські санкції цілком підходять”, – поділилися думкою в експертній групі Irade, яка регулярно складає закриті звіти про військові злочини на півострові.

За їхніми даними, найбільш активними у насадженні військової служби є навчальні заклади Сімферополя, Євпаторії, Ялти, а також Сімферопольського та Джанкойського районів. У зв'язку з цим правозахисники не виключають, що періодичне включення до списків санкцій найбільш затятих “мілітаризаторів” матиме наростаючий стримуючий ефект. Тим більше що впевненості у безкарності за військові злочини серед педагогів-пропагандистів сильно поменшало.

Павло Буранов для INжир media

Підтримати нас