Називай ворогами і забирай. Як на окупованому півострові “націоналізували” найбільший пивзавод

Кримські колаборанти раптово переглянули своє ставлення до власників одного з найбільших місцвих підприємств - пивобезалкогольного комбінату "Крим". Менше року тому "голова" Криму Сергій Аксьонов розхвалював допомогу від комбінату російським військовим, а тут раптом з'ясувалося, що його власники фінансують ЗСУ.

Наскільки обґрунтовани є підозри окупаційної влади", чим реально викликана зміна риторики і до чого призведе націоналізація "недружнього" комбінату - читайте в цьому матеріалі.

А раніше не знали

“Це найбільший завод, яким ми пишаємось. Його діяльність – серйозний внесок у розвиток кримської промисловості”, - заявляв під час урочистостей з приводу сорокаріччя підприємства "спікер" кримського парламенту Володимир Константинов наприкінці 2022 року. Через два роки проросійський колаборант змінив риторику на протилежну: “господарі колишні не живуть ні тут, ні в Україні. Вони сховалися, але акуратно пов'язані з українськими спецслужбами і, грубо кажучи, відкуповуються", – сказав Костянтинов.

Називати прямо прізвища господарів і факти, які хоч якось проливали світло на наявність “акуратного зв'язку” з українськими спецслужбами Костянтинов чомусь не став. Пікантність ситуації ще й у тому, що незмінним директором ПБК до останнього часу був Олексій Хмельницький, який з моменту окупації і до сьогодні є членом путінської партії “Єдина росія”, по суті, однопартійцем Константинова та всієї верхівки кримської влади.

Слабо віриться, що Хмельницький, а разом з ним і партійні соратники донедавна не здогадувалися, що власником найбільшого платника податків до кримського бюджету з 2008 року є бізнесмен Валерій Зубок, у якого крім кримських активів зареєстрована фірма в Московській області та шість компаній в Україні, включаючи підприємства в Києві, Одесі та Херсоні.

Що в основі

Знайти повідомлення про те, що Зубок підтримує Україну у відкритому доступі, не вдалося. Уявити, що досвідчений дистриб'ютор, який свого часу скуповував активи Ріната Ахметова, відкрито донатить на ЗСУ і шле скрини оплати Костянтинову - теж важкувато. Виходячи з цього, можна припустити, що причина націоналізації, озвучена колаборантами, виглядає досить сумнівно.

Також сумнівів додає "пізнє запалення" з одкровеннями "прозрілого" Константинова. Справа в тому, що контроль над ПБК "Крим" було встановлено ще у жовтні минулого року. За даними реєстру юридичних осіб, тимчасову адміністрацію очолила професійна керуюча алкогольними активами що націоналізуються, Наталія Пивоварова. Раніше вона вже брала під контроль виноробні структури "Бурлюк" і "Алеф-Віналь". З якихось незрозумілих причин у публічний простір про “плани” націоналізації колаборанти заявили лише зараз, хоча завод вже захопили.

У кулуарах кримського "уряду" озвучують дві гіпотези того, що відбувається. Згідно з першою з них, на пивзавод з новою роботизованою лінією обладнання та річним прибутком у 900 мільйонів “накинув оком” хтось із російських впливових осіб, які мають тісні зв'язки з верхівкою кримської влади. А коли Зубок вжив заходів у відповідь, щоб зберегти актив - винесли процес “віджиму” на публіку і цим відрізали можливість повернути контроль.

За другою версією, жодного потенційного покупця на відібраний пивзавод немає, а всі дії пов'язані з вкрай високою планкою наповнення доходної частини кримського бюджету власними силами. При цьому економічна ситуація вкрай несприятлива і це вже проявляється у соціальних аспектах - затримках із виплатами стипендій та скороченням стимулюючих надбавок медикам. Щоб показати діяльність, колаборанти і випинають на публіку процеси, запущені у плановому порядку ще півроку тому.

Інвестори оцінять

Хоч би якою була реальна причина “націоналізації”, можна точно припустити, що захоплення такого активу надовго відвадить інвесторів середньої руки від ідеї заходити зі своїми проектами на територію Криму. Адже будь-якої миті проект, у який будуть вкладені серйозні інвестиції, місцеві колаборанти можуть оголосити “недружнім”, а власника – “донатером ЗСУ”. Жодних механізмів і процедур, які мінімізують цей ризик у Криму, немає і в перспективі наростання економічних проблем поки не передбачається.

З цієї причини "віджаті" в рамках безперервної націоналізації об'єкти далеко не завжди вдається вигідно реалізувати, щоб це виправдовувало колосальні репутаційні втрати. За список із понад тисячі відібраних об'єктів, багато з яких розташовані на Південному березі Криму, підконтрольні Кремлю чиновники поки що виручили менше ніж п'ять мільярдів рублів. Це обсяг одного інвестиційного вкладення середніх масштабів.

Але інвестиційний клімат кримських колаборантів уже давно не турбує. Це дуже кропіткий і трудомісткий шлях, особливо в умовах санкцій. Куди простіше "рейдерити" та продавати зі знижкою активи українців, списку яких вистачить на кілька років. А там, дивишся, можна і по другому колу “націоналізацію” запустити.

Павло Буранов для INжир media

Підтримати нас