Російські медіа є важливою ланкою ланцюга із залякування кримчан із проукраїнськими поглядами на окупованих Російською Федерацією українських територіях.
Про це під час Першого Кримського тижня в Брюсселі заявила правозахисниця Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко, пише ZMINA.
Такого висновку правозахисники дійшли, проаналізувавши висвітлення справ в окупаційних судах Криму російськими медійниками.
Вікторія вкотре нагадала, що зазвичай такі справи ґрунтуються на незаконних звинуваченнях жителів окупованих територій у шпигунстві та державній зраді. Ці кейси повністю засекречено, причому не лише рідні, а й навіть сам підсудний дуже часто не знає, за що саме його засуджують.
Останнім часом окупанти посилили переслідування жінок у Криму. За даними Центру прав людини ZMINA, зараз це понад 25 справ за різними обвинуваченнями. Російські журналісти єдині мають доступ до судових рішень у їхніх справах, можуть навіть отримати дозвіл на відвідування засідань, а потім активно поширюють інформацію в ЗМІ. Їхня мета – залякати жителів окупованих територій та придушити будь-яке бажання чинити спротив.
“Така політика – залякати, щоб незгодні розуміли, що будь-який спротив буде покараний великими строками ув’язнення, – дуже типова для росіян”, – сказала правозахисниця.
Вона нагадала, що Центр прав людини ZMINA моніторить ситуацію з правами людини в окупованому Криму з початку анексії півострова 2014 року.
За цей час зафіксовано безліч порушень, особливо щодо журналістів, активістів іпроукраїнськогонаселення.
“На сьогодні ми маємо більш ніж 200 політичних в’язнів, більшість яких – це кримські татари, це 133. Більшість із них росіяни депортували відбувати покарання на територію Росії, дуже далеко від Криму. Самі кримські татари називають це тихою депортацією”, – уточнила вона.
Це працює так: російська окупаційна влада створює такі умови, що людина має або сама виїхати, або якщо вона чинить спротив і не є лояльною до російської влади, то її переслідують, незаконно засуджують і депортують далеко від Криму.
Вона наголосила на тому, як важливо говорити про порушення прав людини й норм міжнародного гуманітарного права з боку окупантів.
“По суті, це єдиний шлях припинити ці переслідування. Насамперед ми маємо забезпечувати інтереси наших людей, які залишаються в окупації, права яких постійно порушуються, людей, які вже понад десять років не можуть вільно висловлювати свою думку”, – сказала Вікторія Нестеренко.