Сегодня, 13:57

INжир Медиа

Правовий вакуум у турбо-режимі. Правозахисники розповіли які перспективи чекають людей на окупованих територіях

Дітям на окупованих територіях загрожує примусове психіатричне лікування та звинувачення у тероризмі, російський бюджет на будівництво нових в'язниць збільшено втричі, а судові переслідування відбуваються у закритому режимі без жодного шансу на справедливість.

Українські правозахисники в рамках конференції ОБСЄ розповіли, що приносить російська окупаційна влада на захоплені території.

Експерти з різних громадських організацій констатували, що ситуація з правами людини на окупованих територіях продовжує погіршуватись і є ознаки того, що російські окупанти ні відмовлятися від репресивних практик, ні знижувати темпи переслідувань не збираються. Навпаки, планують їх нарощувати далі та підтримувати режим повного правового свавілля.

"Чи можете ви уявити, що означає опинитися в правовому вакуумі? Коли засоби правового захисту не просто неефективні, а їх взагалі не існує? Уявіть собі ситуацію, коли єдиний спосіб не піддаватися серйозним порушенням прав людини - це повне підпорядкування агресору. Більше десяти років ви знаєте, що ніхто не захистить вас, якщо вас заарештує ФСБ, якщо вас заарештує ФСБ", – звернулася до учасників експертка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська.

Як приклад вона розповіла про багатоденні тортури шістнадцятирічного підлітка Олега із Запорізької області, якого спіймали за поширення листівок «Дніпрорудне — це Україна». Співробітники ФСБ знущалися з нього 57 днів поспіль, а потім звинуватили в терористичній діяльності. На даний момент він не зміг оскаржити ні своє викрадення, ні тортури, ні відсутність адвокатської допомоги.

Будь-яка проукраїнська позиція росіянами розцінюється як екстремістська, додає Марія Суляліна із Центру громадянської освіти «Альменда». 

"За ознаки екстремістської поведінки дітей можуть відправити до психолога або навіть на примусове психіатричне лікування. За інформацією, наданою окупаційною владою Донецької області, за так звану «радикальну поведінку» було притягнуто до відповідальності 161 неповнолітні, з яких 48 (майже кожна третя дитина) були спрямовані на примусове психіатричне лікування", - наголосила Суляліна.

У Криму спостерігаються схожі підходи, зазначає співробітниця однієї зі шкіл Джанкойського району, яка побажала зберегти анонімність.

"Там, звичайно, до радикальної поведінки належать й інші форми, на кшталт любителів аніме "Редан" чи футбольних фанатів, але насправді завучі з виховної роботи націлені лише на пошук проукраїнських настроїв або хоча б засудження СВО серед учнів. Інші радикали їх взагалі не цікавлять", - зазначила вчителька.

Але в групі ризику, звісно, ​​не лише підлітки, а й усе населення на окупованих територіях. Наприклад, мешканців Криму штрафують чи затримують за співи українських пісень, демонстрацію прапора, носіння національних квітів чи публікацію повідомлень та смайликів, пов'язаних з Україною – розповідає експертка Кримської правозахисної групи Ірина Баран. З початку повномасштабного вторгнення громадські діячі зафіксували близько 1500 адміністративних справ у Криму за такі символічні прояви на підтримку України. Ці справи часто є першим кроком до кримінального переслідування, створюючи атмосферу, в якій будь-яка ознака української ідентичності розглядається як нелояльність.

"Доходить до відвертого маразму, коли людей тягнуть до суду за те, що торгуючи постільною білизною, продавчиня виклала поруч комплекти синього та жовтого кольору. Або за лайк під публікацією про вихід нової української пісні", - додають представники правозахисної організації "Кримський процес". А також зазначають, що останнім часом значно зросла кількість жінок, яких позбавили волі за звинуваченнями у тяжких злочинах на підставі їхньої проукраїнської позиції.

З початку повномасштабного вторгнення лише щодо кримчанок було порушено не менше 31 кримінальної справи, пояснюють у “Кримському процесі”. Причому більшість вироків не враховують жодних пом'якшуючих обставин, таких як наявність малолітніх дітей, і виносяться в діапазоні від середніх до максимальних строків позбавлення волі. Крім того, щодо жінок стали фіксуватись випадки перегляду судових рішень у бік посилення.

"Вона була дуже патріотично налаштована, шукала, як висловити своє ставлення до того, що відбувається. І стала писати маркером на лавках, що в Криму чекають на ВСУ, а потім відправляти фото в різні ТГ-канали. Її вирахували за відеокамерами та затримали. Спочатку хотіли дати тільки вандалізм, але потім розлютилися через слова, які вона писала в різних чатах, і додали іншу статтю, щоб сіла надовго. Суд її засудив до п'яти років. Але зараз справу повернули назад, щоб додати ще десять чи п'ятнадцять років. Щоб інші навіть думати боялися про якийсь опір”, - поділилася історією Ксенії Світличної одна з кримських активісток.

При цьому правозахисники вважають, що окупанти точно планують масштабування репресій. На це вказують тренди переслідувань, представлені “Кримським процесом”, а також спостереження Кримської правозахисної групи про те, що російський уряд потроїв бюджет на розвиток кримінально-виконавчої системи, зокрема, план будівництва нового слідчого ізолятора в окупованому Криму на 1500 місць.

Незважаючи на фінансування системи виконання покарань, умови утримання у кримських та російських в'язницях залишаються нелюдськими. Зокрема, за даними представниці центру захисту прав людини Zmina Вікторії Нестеренко, за кілька років кількість кримських політв'язнів, які гостро потребують лікування через тривале ненадання медичної допомоги, зросла в три рази - з сорока до ста двадцяти осіб.

Родичі політв'язнів розповідають, що навіть у небезпечних для життя ситуаціях російські тюремники мало дбають про наслідки для кримчан.

“Після корони його звалив інсульт. Права частина обличчя одразу скривилася. Але вони (адміністрація слідчого ізолятора – Ред.) кажуть, що жодного інсульту не було. Він проходив обстеження, але на руки йому нічого не дали і нічого не сказали, що з ним”, – повідомила сестра шістдесяти двох літнього в'язня Азамата Еюпова, який, як з'ясувалося, згодом переніс без медичної допомоги чотири ішемічні інсульти.

Експерти наголошують, що зазначені проблеми – лише мала частина того потоку порушень, які вони фіксують на окупованих територіях практично щодня.

"Ми часто чуємо, що для світу потрібно відмовитися від частини України. Але як ми можемо відмовитися від людей, які там живуть? Як ми можемо побудувати світ, знаючи, що в окупації насильство – навіть щодо дітей – є повсякденною реальністю?", - запитують правозахисники.

Павло Буранов для INжир media