Сегодня, 16:28

INжир Медиа

Перехід у режим виживання. Окупаційний уряд Криму готується до згортання бюджетних витрат

Кримські чиновники закінчують збирати проект бюджету на наступний рік. На це вказує поява базового документа, який визначає, якою буде бюджетна та податкова політика найближчим часом.

"Бюджетну доктрину" оприлюднили в середині жовтня, але без залучення загальної уваги. Що читається між рядками розпорядження та з чим на практиці можуть зіткнутися пересічні мешканці вже наступного року – читайте у цьому матеріалі.

"Зовнішні ризики" у всьому виною

Прямо на рівні базової "доктрини" співробітники кримського мінфіну прописують, що за будь-якими проектами, пов'язаними з розвитком інфраструктури півострова, "можливе продовження термінів завершення". У цьому граничні межі продовження не позначені. А серед причин, через які можливі такі безстрокові продовження: "стримуючі фактори зовнішніх ризиків" та "критичні інфраструктурні обмеження".

Важко сказати, що саме мали на увазі автори документа у розпливчастому визначенні "зовнішні ризики", але очевидно, що до інфраструктурних обмежень, з якими кримчани знайомі давно і не з чуток, варто віднести дефіцит водопостачання після підриву російськими військовим Каховською ГЕС та нові реалії у сфері електропостачання. Зважаючи на те, що це знайшло відображення у програмному документі, який визначає бюджетну політику на кілька-трійку найближчих років, оптимізму у кримських чиновників з цих питань не спостерігається.

На додачу варто зазначити, що принцип перенесення інфраструктурних проектів та будівництв "до кращих часів" запроваджено в Криму вже з цього року.

"Ряд запланованих заходів, включаючи роботи з асфальтування та укладання дорожнього покриття, переносяться на 2027 рік. Це вимушений захід, зумовлений збільшенням витрат на оборону та забезпечення безпеки", - заявив Сергій Аксьонов у середині жовтня. Тоді ж він додав, що не планують ремонти фасадів будинків, особливо де немає аварійності.

Без "хотілок"

Відсутність грошей на ремонти доріг, через які здійснюються наймасштабніші “розпили” бюджетних коштів – це також важливий сигнал для формування прогнозу на майбутній рік. Справа в тому, що цю частину видатків і взагалі половину всіх видатків кримської скарбниці Кремль покривав через федеральні програми. Витрати на оборону та безпеку, судячи з щоденних прильотів, нікуди не подінуться і наступного року, а отже регіони, включаючи окупований Крим, знову не отримають належної підтримки.

Навіть на рівні офіційних цифр, завищеність яких ніхто не зможе перевірити, помітно, що розмір федеральної підтримки урізають надмірно. Найбільш наочно це простежується за цифрами за 2025 рік. За кілька місяців до настання циклу пропагандисти заявляли про 109 мільярдів, закладених Кремлем на дотацію Криму, але вже у січні сума раптово “усохла” до 93 мільярдів, а скільки дійшло на казначейські рахунки за фактом після численних “актуалізацій” – залишається лише здогадуватися.

За два місяці до нового бюджетного циклу пропагандисти обіцяють підтримку на рівні 102 мільярдів. Однак, судячи з досвіду, коли федеральний центр “по ходу справи” урізує суттєві суми, а також з урахуванням того, що економіка півострова явно не мала можливості наростити власні надходження – бюджет-2027 очікується вельми скромним на витрати. Це підтвердив у властивій йому високохудожній манері і спікер кримського парламенту Володимир Константинов:

"Не було ні в кого ніякої ейфорії, всі розуміють складність моменту. Жодних надмірних "хотелок" ніхто не пред'являв. Були окреслені основні параметри бюджету, вони відомі – це збереження насамперед соціальних пільг".

Також гарною новиною для Криму він назвав закладені до бюджету кошти на охорону здоров'я. Тобто могло і не бути.

Недобір збережеться

Ще до факторів, які вказують на майбутню “складність моменту”, можна віднести текст з другої частини розпорядження, присвячений податковій політиці наступного року. Автори документа ставлять пріоритетом податкової політики "подолання негативних наслідків, що виникли в 2026 році через дестабілізацію ситуації в паливно-енергетичному комплексі" для малого та середнього бізнесу, що перебуває в комі. Обіцяють зберегти пільгові податкові ставки для фермерів, інвесторів (якщо такі знайдуться) та спрощений податок для оборотів менш як двадцять мільйонів (для надмалого бізнесу).

Всім іншим, по суті, обіцяють лише збереження діючих ставок, що не дуже відповідає заявленому курсу на “подолання наслідків”. Очевидний недобір податків через масове закриття або виїзд бізнесів із Криму, чиновники розраховують закривати за рахунок популяризації податку самозайнятих громадян та “вдосконалення системи адміністрування”. У перекладі на людський це може означати, що шукати варіанти з кого б ще здерти відрахування податківці наступного року будуть активніше.

До речі, важливо додати, що розраховувати на адекватні податки від промислових підприємств наступного року не варто. І не лише тому, що у виробничі процеси таких підприємств як “Кримський титан” активно втручаються українські дрони. Загальна ситуація з електрикою та перебої з транспортом сильно впливають на рентабельність виробленої продукції. Від банкрутств та колосальних збитків заводи та фабрики могла б врятувати державна підтримка через фонд розвитку промисловості. Але всі гроші йдуть на війну, тому в новому році програму обіцяють профінансувати лише на третину від попередніх, також дуже скромних заходів підтримки.

Все це в комплексі вказує на те, що наступного року бюджет буде дуже скромним як щодо витрат, так і в сумах надходжень. Причому це лише у вузьких рамках регіональної економіки, без урахування можливого посилення санкцій, зростання блокувань логістики, посилення комунальних проблем, мобілізації та інших зовнішніх ризиків, на які наступний рік обіцяє бути навіть щедрішим, ніж нинішній.

Павло Буранов для INжир media