×
24 жовтня, 14:04
INжир Медиа

Непотрібні діти. Щодня України втрачає 44 майбутніх громадян

В українському суспільстві досить багато говорять про мілітаризацію кримських школярів та про тотальне промивання їхніх мізків. Але при цьому замовчують або зовсім не знають про те, що багато підростаючих кримчан уже не мають жодного, навіть формального, зв'язку з Україною.

Як країна провалює демографічну політику в окупованому Криму – читайте у цьому матеріалі. 

Не громадянин

Коли на світ з'являється новий кримчанин, він автоматично не стає громадянином України. Для цього потрібно пройти процедуру реєстрації факту народження. І тут з'ясовується, що ця процедура не враховує реалій окупованого півострова від слова зовсім. Мало того, що її треба пройти протягом 30 днів з моменту народження, то ще й в уповноважених органах за місцем народження чи проживання. Очевидно, що на окупованій території таких органів немає.

Більше того, навіть якщо уявити собі ситуацію, що батьки нового кримчанина дуже захотіли потрапити на підконтрольну територію (зробивши гак чотири тисячі кілометрів) - підставою для проходження процедури реєстрації є медичні документи про народження. Проте, медичний витяг забирають при оформленні введених на окупованій території документів новонародженого, без яких не те що з Криму не випустять, то ще можуть і батьківських прав позбавити.

У результаті батьки кримчан насамперед змушені оформляти свідоцтво про народження російського зразка, яке в українському правовому полі не визнається. Питання про порядок заміни цих документів на українські у національному законодавстві чітко не прописано. І на сьогоднішній день, незважаючи на очевидну демографічну кризу, щодня Україна втрачає 44 нових громадян. І це лише у Криму.

Суд – не вирішує

Формально із ситуації існує лише один вихід - через суд доводити, що на окупованій території немає українських органів влади і що виконати процедуру реєстрації народження відповідно до українського законодавства неможливо. Проте судовий розгляд більше схожий на лотерею, коли позивач позбавлений бодай якихось гарантій на результат і покладається на випадок.

Як зазначають правозахисники, досить часто в українських судах намагаються знайти формальні приводи, аби відмовити у розгляді позову. Тому що досить складно виносити рішення на підставі відсканованих копій медичної довідки та свідоцтва, яке не визнається у національному правовому полі. До того ж зростання кількості успішних рішень незмінно призведе до збільшення кількості звернень, а суди й так завантажені вище за будь-які межі.

Але і з погляду батьків новонароджених кримчан процедура виглядає вкрай клопіткою. Треба якимось чином знайти в Україні адвоката, який займатиметься підготовкою та поданням позовної заяви. Придумати, яким чином сплатити його послуги та можливі мита. Надати скани медичної документації та реєстраційні документи. А головне, навіть у разі успіху, вигадати, яким чином свідоцтво про народження українського зразка забрати з українського РАГСу. Нагадаємо, що зараз шлях в Україну з окупованого Криму становить близько трьох з половиною тисяч кілометрів, а по дорозі назад російські прикордонники віднесуться з вкрай нездоровим інтересом до відвідування країни, з якою воює російська окупаційна армія.

Завислий проект

Поліпшити ситуацію мав законопроект 9069, розроблений Кабінетом міністрів, у якому чиновники запропонували деякі послаблення процедури реєстрації народження для тих, хто має дітей на окупованих територіях. Зокрема, проектом пропонується скасувати норму про проходження реєстрації за місцем народження чи проживання, щоб кримчани могли звертатися із цим питанням до консульств за кордоном.

Однак цей проект також має масу “білих плям”, які не дозволять змінити ситуацію з реєстрацією новонароджених. Так, законотворці заклали у зміни процедури логіку про встановлення факту на підставі виданих у Криму документів, але “недопрописали” це в одній із ключових статей, яка, як і раніше, вбачає лише два варіанти реєстрації: чи наявність медичних документів (а їх забирають у Криму у обмін на місцеву реєстрацію), або документи про реєстрацію іншої країни, з якою Україна має договір про визнання таких документів (що теж не випадок кримчан).

З практичної точки зору, навіть якщо ці прогалини і будуть усунені в процесі ухвалення законопроекту, це не надто допоможе у вирішенні проблеми. Кримчан, готових їхати в інші країни для звернення до українського консульства, навряд чи набереться дуже багато. Особливо якщо законодавець не змінить ще й термін реєстрації, який сьогодні становить один місяць з моменту народження.

Українським політикам знадобиться багато зусиль і рішучості, щоб переконати чиновників і суспільство в тому, що єдиний ефективний шлях на сьогодні для тих, хто народжується на окупованій території, - автоматичне визнання громадянства на підставі українських паспортів їхніх батьків. А поки що - мінус ще 44 наших громадянина.

Павло Буранов для INжир media