Недитячі проблеми кримських дошкільнят. В окупованому Криму у сфері освіти серйозна кадрова криза

Новий дитячий садок у смт. Гвардійське.

Окупаційна влада Криму прозвітувала про відкриття чергового дитячого садка в Гвардійському, добудованого в рамках федеральної цільової програми. Під час відкриття було сказано багато слів про щасливе дитинство та скорочення черги до дошкільних закладів. Але ніхто не згадав, що у цій сфері вже сформувався тотальний кадровий дефіцит, який жодного щасливого дитинства маленьким кримчанам не гарантує.

Про головні складнощі в організації роботи дошкільних закладів та кадровому колапсі у цій сфері, - читайте у нашому матеріалі.

Вихователів не вистачає

Головною проблемою для завідувачів більшості дитячих садків є тотальна нестача вихователів. Десятки установ перебувають на межі закриття через те, що половина груп не укомплектована вихователями. Найчастіше в садках цю проблему вирішують злиттям двох груп в одну. Про те, як це вплине на розвиток та здоров'я дітей, намагаються не замислюватися і переконують батьків не здіймати галасу, бо "це тільки на якийсь час, доки не знайдемо іншого вихователя".

Але знайти іншого вихователя мало реально. Ключова причина - це розмір оплати праці, який виглядає абсолютно неадекватним обсягу роботи. У середньому зарплата вихователя у Сімферополі на півтори ставки становить 21-24 тисячі рублів. У порівнянні з цінами на продукти та інші потреби - це нижче за поріг виживання. А головне, що це абсолютно неконкурентна ціна на ринку послуг виховання дітей. Оклад у приватному дитячому садку становить у середньому 40-50 тисяч рублів, а нагляд за 1-2 малюками як нянька - від тисячі рублів на день.

Тому випускники профільних вишів та курсів перекваліфікації категорично не поспішають до державних дитсадків. А ті, хто там ще з якихось причин залишився, змушені "тягнути" здвоєні групи, причому практично за ті самі гроші.

Проте, такий підхід зазвичай призводить до позамежних навантажень на педагогів, що залишилися, і вони теж прагнуть звільнення. Наявність високого попиту на дані вакансії лише прискорює процес. І вже є випадки, коли поряд з урочистим відкриттям нового дитячого садка, у міністерстві затверджували рішення про припинення діяльності "старих" дитсадків у зв'язку за відсутністю кадрів.

Особливі діти

Постійна зміна вихователів і навіть повна їхня відсутність місяцями, а також проведення часу в "ущільнених" групах, як виявилося, ще не найтравматичніші виклики для сучасних кримських дітей. Набагато проблематичнішим є впровадження інклюзивної політики для дітей із затримкою психічного розвитку. Причому не так сама ідея та методичні рекомендації, як реальна практика "інклюзії" в дитячих садках півострова.

Відмовити у прийомі таких дітей завідувачі не мають права. Більше того, фонди стимулюючих виплат частково залежать і від того, чи виконує дошкільна установа план щодо "інклюзії". Але при цьому керівник має окремі ставки так званих "тьюторів" - спеціально навчених співробітників, які займаються виключно з особливими дітьми за специфічними методиками.

Насправді ж, практично в жодному державному садку не заповнені вакансії тьюторів. А дітей із затримками психічного розвитку – від 2 до 5 у кожній групі. Вихователям за додаткове навантаження тьютора "накидають" кілька тисяч стимулюючих виплат, але це, звичайно, не вирішує проблему повноцінного нагляду за особливими дітьми. У підсумку, ті часто кривдять однолітків, а про нормальні заняття для звичайних дітей не йде мова - весь час і сили педагоги витрачають на те, щоб якось утримувати в рамках кількох малюків із затримками розвитку.

Бюрократія та скаржники

Крім виконання прямих обов'язків вихователі зобов'язані щодня заповнювати не менше 7 (!) журналів і цілу купу іншої документації. Часто від них вимагають це робити в рукописному виконанні, незважаючи на технічне оснащення установ. Періодично різні служби можуть перевіряти своєчасність та порядок ведення документів, а у разі надзвичайних подій (рівня – вкусила оса на майданчику) – відсутність запису в такому журналі розглядається як кримінальний злочин.

Додають складнощів та регулярно вимагають звіти також місцеві "менеджери" - заступники завідувача з різних напрямків. Причому через низький оклад праці та високі формальні вимоги на такій посаді, як правило, заступниками стають люди з надзвичайно низькою кваліфікацією. Але через дефіцит охочих, у дитсадках тримаються за таких "фахівців" щосили. Знайти іншого – практично не реально. У результаті, від їхньої некомпетентності страждають переважно рядові співробітники, які і так завалені роботою.

Ну і окрема сфера – батьки-скаржники. Якось глибоко вкоренилося у свідомості сучасних кримчан готовність "стучати" з приводу і без. Кожна скарга – це потенційна перевірка. З урахуванням низького рівня професіоналізму в адміністрації та завалу роботою у вихователів, будь-яка перевірка з легкістю знайде різноманітні порушення. Як бонус - гора пояснювальних та інших паперів, щоб якось відбитися. Відповідно, всі працівники зацікавлені у відсутності скарг і часто батьки дітей цією ситуацією відверто зловживають. Наприклад, вказують вихователю, коли йому йти у відпустку. А якщо не "піти на зустріч", готові писати скарги до всіх інстанцій.

Якою треба бути людиною і як любити свою роботу, щоб трудитися за оплату нижче за мінімальну, у неймовірно складній психологічній атмосфері, вантажем марної писанини і страхом перед черговими скаргами - питання риторичне. У такій ситуації дефіцит працівників дошкільної освіти загрожує вже найближчим часом перейти до колапсу, якщо не повсюдного, то як мінімум в основних містах Криму.

P.s. Поки готувався цей матеріал, стало відомо, що в одному з дитячих садків перед новим навчальним роком усі вихователі подали заяви на звільнення. Причина в низькій зарплаті та неадекватному відношенні батьків.

Підтримати нас