Сегодня, 14:26

INжир Медиа

Мазут дочекався кінця літа. Кримські еко-активісти вивчили наслідки аварії двох танкерів біля берегів Криму

"Ми дуже ризикували, що окупанти нас приймуть за шпигунів, хоча єдине, чого ми хотіли - зрозуміти, в якому стані наше море".

Кримські екологи обстежили десятки місць на узбережжі півострова, щоб оцінити наслідки аварії двох російських танкерів, яка сталась у грудні минулого року. Яких висновків дійшли еко-активісти після своїх спостережень - читайте у цьому матеріалі.

Хоча б подивитись

Минулого літа представники екологічної ініціативи “Зелений маршрут” провели три цикли спостережень за кримським узбережжям, аби зрозуміти наскільки серйозні наслідки справила ця аварія на прибережну флору та фауну, а також ґрунт та водойми. Загалом активісти оглянули 21 ділянку морського узбережжя у різних регіонах Криму, включаючи кілька точок на березі Азовського моря.

"Звичайно, по хорошому, для оцінки впливу потрібно проведення аналізів ґрунту, морської води та викинутих штормом водоростей. Але ж ми в Криму, а не в Європі - будь-яке звернення до лабораторії закінчиться в кращому разі довгими бесідами зі співробітниками ФСБ. Тому ми зробили що могли – візуально оглянули берег, трохи заглибились у ґрунт, оцінили стан рослин та водойм поблизу від морської кромки”, – розповів представник “Зеленого маршруту”.

Також він додав, що і західне та східне узбережжя Криму сильно мілітаризовано – у багатьох місцях на березі розміщуються оборонні споруди. Часто занедбані, але іноді траплялися і під охороною. Крім того, на шляху до моря регулярно траплялися позиції російської військової техніки. У зв'язку з цим у учасників обстеження були серйозні побоювання, що їхній активізм приймуть за ведення розвідки. "Одного разу нам довелося терміново бігти до лісопосадки, щоб нас не помітили з вертольота, який патрулював у цьому районі", - згадують еко-активісти.

Не візуалізується

Перед початком своїх поїздок місцеві екологи спиралися на широко представлену в ЗМІ гіпотезу про те, що частина мазуту, викинутого в море через аварію двох танкерів осіла на дно під впливом низької температури і випливатиме в міру прогрівання нижнього шару води. Особливі побоювання викликала акваторія Азовського моря, глибина якого не перевищує 13 метрів і часто до кінця серпня прогрівається до температури вище тридцяти градусів.

Спочатку планувалося, що всі спостереження припадуть на літні місяці, але червень видався дощовим та холодним, тому екологи спостерігали узбережжя у липні, серпні та вересні. І дійшли висновків про те, що за цей час очевидної негативної дії на навколишнє середовище не візуалізується. "Забруднення узбережжя або прибережної акваторії мазутними плямами не зафіксовано. У шурфах на глибину 0,4 метра слідів нафтопродуктів не виявлено. Ознак в'янення або серйозного уповільнення вегетативних процесів, розташованих поблизу рослин, не виявлено”, - констатує у своєму звіті "Зелений маршрут".

Активісти додають, що ще одним джерелом інформації, на яке вони розраховували для оцінки впливу викиду нафтопродуктів, стануть бесіди з місцевими рибалками про випадки вилову “брудної” риби.  "Великі плями нафтоплівки можуть призводити до мору риби, а менш суттєві прояви забруднень можна побачити по шматках мазуту в зябрах або за гасовим запахом від риби", - пояснює ідею представник "Зеленого маршруту". Однак, додає, що це джерело аналізу виявилося недоступним, оскільки окупанти практично повністю обмежили вихід у море для рибалок через військові дії.

Нові викиди

Буквально за кілька тижнів після крайнього виїзду експерти “Зеленого маршруту”, які вже готували звіт про відсутність видимих ​​середньострокових наслідків від аварії танкерів, дізналися про те, що викиди мазуту на кримський берег відновилися.

Причому основна частина забруднень припала на західний берег півострова після сильного шторму.

Наявність “точкових” плям змушений був визнати навіть підконтрольний Кремлю керівник Севастополя Михайло Розважаєв, підкресливши при цьому, що масового забруднення нафтопродуктами берегової лінії немає. Однак, як зазначають екологи, практично вздовж усього узбережжя від Північної сторони Севастополя до Новофедорівки в Сакському районі, а це близько 60 кілометрів берега, зафіксовано численні плями мазуту, замащених водоростей та мертвих птахів.

"Це абсолютно точно нове забруднення, тому що в наші літні спостереження входили пляжі Сакського району, на яких, незважаючи на шторм, не відзначалося жодних ознак наявності у воді мазуту. Ймовірно, запрогнозовані на літо середньострокові наслідки настали на кілька місяців пізніше", - констатують еко-активісти.

Чому мазут повернувся

Причину рецидивного забруднення місцеві екологи вбачають у особливостях морського дна навколо Криму та характері сезонних течій. За однією з гіпотез, деякий пласт мазуту, що потрапив у грудні минулого року на дно моря в районі Керченської протоки до літа “проповз” дном до Південного узбережжя Криму, яке є глибоководним. Придонний шар води в цій акваторії завжди має досить низьку температуру, що утримало пласт мазуту від спливання вгору посеред літа.

"Ймовірно, відбувся деякий обмін температурних шарів, так звана понизовка. Цей мазут підняло з дна, але не достатньо - щоб він випливав на поверхню. У такій ситуації не вистачало тільки сильного шторму, який би виніс пляму, що “підспливла” на берег. Саме такий шторм і трапився на початку жовтня, після чого мазут зафіксували спочатку в Алупці, а потім уздовж усього західного берега Криму”, - міркують у “Зеленому маршруті”.

Також екологи поставили під сумнів, що викиди в Криму стали результатом свіжого витоку мазуту із зруйнованого корпусу одного із затонулих танкерів. Однак, якби пляма тяглася від корабля, то найімовірніше спочатку б забруднення фіксувалися в районі Керчі та Феодосії, потім на Південному березі і тільки після цього в Севастополі та на захід від нього. Втім, як зазначають еко-активісти, наслідки від нових викидів, до яких зараз готуються в російській Анапі, цілком імовірно дійдуть потім і до Криму. І це ще не рахуючи мазуту, який залишається всередині затонулих кораблів.

Павло Буранов для INжир media