×
22 листопада, 14:10
INжир Медиа

Еволюція кримських резолюцій. Що нового у черговому проекті резолюції ООН щодо ситуації з правами людини у Криму.

Територія Криму є тимчасово окупованою, кримські татари вважаються корінним народом, а дефіцит води на півострові – це проблеми країни, яка захопила цю місцевість. Саме такі формулювання на міжнародному рівні закріплені у проекті Резолюції ООН щодо ситуації з правами людини у Криму, який днями пройшов узгодження у профільному комітеті.

Які ще тези увійшли до проекту цього рішення, про що говорять цифри та як міжнародна політика може вплинути на життя кримчан – читайте у цьому матеріалі.

«Чий Крим» у цифрах

Протягом останніх шести років Генеральна асамблея ООН завела традицію перед Новим Роком виносити чергову резолюцію щодо ситуації у Криму. Особливість цієї традиції в тому, що міжнародне співтовариство щорічно дає оцінку ситуації у сфері прав людини на території півострова і виділяє ключові тренди порушень міжнародних норм та інших процесів, що заслуговують на увагу.

Крім того, голосування за ці резолюції є найочевиднішим індикатором успіхів на дипломатичному фронті з питання «чий Крим», оскільки в числах показує скільки країн підтримують територіальну цілісність України, а скільки вважають зміну юрисдикцію волевиявленням жителів Криму.

За оцінками аналітиків, торішні цифри свідчили про те, що від теми Криму у світі сильно "втомилися" і кількість прихильників обох позицій була рекордно низька за всю історію «кримських резолюцій» - 63 "проукраїнські" і 22 "проросійські" голоси при 85 утриманих. Попереднє голосування у профільному комітеті за нинішній проект резолюції вказує на скорочення кількості російських сателітів та невеликий приріст у таборі українських дипломатів. Країн, які підтримали текст нової резолюції, стало 64, а кількість виступаючих проти скоротилася до 20.

Старі тренди з новими даними

Однією з особливостей кримських резолюцій є згадка конкретних прізвищ політв'язнів у тексті документа. Як зазначає більшість експертів, на відміну від резолюцій Ради Європи чи інших міжнародних інституцій, наявність конкретних прізвищ у документах ООН – явище вкрай рідкісне. Зазвичай у цій організації переважає загальний опис проблеми без згадування конкретних прізвищ.

Тому особливо впадає у вічі той факт, що нинішня резолюція як ніколи багата на прізвище кримських політв'язнів. До них увійшли захисники прав кримських мусульман Емір-Усеїн Куку та Сервер Мустафаєв, про яких згадувалося і в минулорічному документі, пенсіонерка із Севастополя Галина Довгопола, засуджена за шпигунство, журналіст-фрілансер Владислав Єсипенко та заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял.

Традиційно, документ закликає Росію припинити безпідставні затримання та арешти жителів Криму, вимагає звільнити громадян України, які незаконно утримуються за ґратами, і взагалі поводитися в Криму відповідно до норм міжнародного права. При цьому вперше у документі фіксується наявність заочних вироків щодо лідерів кримськотатарського народу.

Крім того, із минулої резолюції до нинішньої перебрався пункт про релігійні обмеження для низки конфесій Криму. При цьому у світі прямо закликають Росію зняти дискримінаційні регуляторні бар'єри, які забороняють чи обмежують діяльність релігійних груп у Криму. Зокрема, маються на увазі законодавчі обмеження на діяльність таких організацій як «Хізб ут-Тахрір», яка в РФ вважається терористичною, та «Свідків Єгови», віра яких правоохоронцями розцінюється як екстремістська діяльність.

Важливі інновації

Від уваги експертів не вислизнула поява статусу Криму як тимчасово окупованої території у назві Резолюції. З самого початку цієї традиції її назва залишалася незмінною: «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна». Цю назву критикували багато українських правозахисників, стверджуючи, що назва резолюції не відображає її змісту, оскільки в тексті йдеться про порушення прав людини внаслідок окупації цієї території.

Цього року міжнародне співтовариство вже розглядало матеріали під назвою «Ситуація з правами людини у тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна», що в дипломатичній роботі можна назвати істотним досягненням.

Другим помітним успіхом цієї резолюції можна назвати згадку у тексті «Кримської платформи», причому не просто згадку, а із закликом до держав-членів ООН посилити співпрацю у рамках цієї ініціативи з метою сприяння процесу деокупації українського Криму. Примітно, що роботу першого саміту «Кримської платформи» в ООН повністю проігнорували, тому нинішня згадка цього формату в міжнародному документі може говорити про те, що організація переглянула свою позицію з цього питання.

Крапки над «І»

Важливо відзначити, що у тексті Резолюції відображається думка міжнародного співтовариства з багатьох наболілих питань, які торкаються прав мешканців півострова та викликають гострі політичні дискусії. Так, наприклад, резолюція нівелює всі дипломатичні та пропагандистські зусилля Росії щодо водопостачання Криму з України.

Відповідальність за водопостачання та інші сфери життєзабезпечення за міжнародним правом лежить на країні, яка захопила територію. У зв'язку з цим через резолюцію міжнародне співтовариство просить Росію "виконувати свої зобов'язання як держави-окупанта щодо забезпечення належних умов життя в Криму, зокрема шляхом забезпечення справедливого розподілу ресурсів прісної води для цивільного населення".

Також на найвищому рівні покладено край спорам про право Росії на археологічні розкопки, переміщення музейних експонатів та використання об'єктів культурної спадщини на території Криму. Цивілізований світ через текст резолюції виніс "засудження знищення культурної та природної спадщини, незаконних археологічних розкопок, незаконної передачі культурних цінностей", остаточно перекладаючи роботу археологів «Ермітажу» та Російської академії наук, виставки Третьяковської галереї та інших російських музеїв у сферу протиправної діяльності.. Для цих організацій це підвищує ризики істотного скорочення міжнародного культурного співробітництва.

Оперативно надано міжнародну правову оцінку процедурі перепису населення на території півострова, яка закінчилася буквально тиждень тому. Зокрема, у резолюції міститься заклик до Росії припинити політику примусової зміни демографічного складу Криму та засуджується проведений РФ Всеросійський перепис населення, який визнається недійсним на території Криму. Також відзначено та засуджено мілітаризацію освіти в Криму разом із пропагандою служби в російських військах.

Крім цього, дано оцінку дії російських військових на півострові. У Резолюції наголошується, що нарощування військового угруповання у тимчасово окупованому Криму та численні навчання російських збройних сил спричиняють значні довгострокові негативні наслідки в регіоні, зокрема, ускладнюють забезпечення основних прав цивільного населення.

Чого чекати кримчанам

Практика останніх шести років показує, що жодні положення резолюцій ООН не сприймаються Росією всерйоз. Ніколи. Жодна з причин стурбованості міжнародної організації не турбує місцеву "владу". Жодна з вимог цієї структури не береться до уваги, а найчастіше навпаки, ситуація з цих проблем надалі лише посилюється. Більше того, досвід останнього року показує, що навіть публікація позиції ООН щодо Криму в місцевій пресі викликає у російських органів влади вороже ставлення і призводить до переслідувань.

З огляду на таку хворобливу реакцію, а також беручи до уваги той факт, що за останній час жодних спроб скоригувати свої дії з огляду на міжнародне право та на міжнародну думку в Криму не робилося, можна впевнено прогнозувати, що і поява нової, як її називають Експерти, «посиленої» резолюції на повсякденне життя кримчан ніяк не вплине. Однак у майбутньому й самі кримські резолюції та їх демонстративне ігнорування, безсумнівно, ще не раз зіграють проти того, кому вони адресуються.

Павло Буранов спеціально для проекту "INжир media"