.jpg)
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі Ukrainian Helsinki Human Rights Union on behalf of ten Ukrainian children v. Russia, яка стосується примусового надання російського громадянства та незаконного усиновлення десяти українських дітей з окупованого Криму, позбавлених батьківського піклування.
Про це повідомив український адвокат Сергій Заєць, який представляє інтереси заявників.
Офіційне проголошення рішення очікується найближчими тижнями.
Справа стосується десяти українських дітей, яких Росія захопила після окупації Кримського півострова. На той момент вони перебували в різних дитячих закладах Криму та Севастополя і були позбавлені батьківського піклування.
Після окупації російська влада оголосила дітей своїми громадянами, а згодом передала їх на усиновлення. Оскільки усиновлювачами могли бути лише громадяни РФ, таким чином Росія фактично позбавила українських дітей можливості бути усиновленими відповідно до українського законодавства. За наявною інформацією, частину дітей, імовірно, усиновили, а деяких перемістили з окупованого Криму на територію Росії.
У скарзі до ЄСПЛ порушуються питання примусового нав'язування російського громадянства, зміни національної ідентичності дітей з української на російську, незаконного усиновлення всупереч законодавству України та нормам міжнародного права, а також їхнього недобровільного зникнення.
Останнє пов'язане з тим, що російська влада відмовилася надавати інформацію про місцеперебування дітей та почала приховувати відомості про їхню подальшу долю, зокрема про факти усиновлення.
Усні слухання у справі відбулися у Страсбурзі 22 вересня 2026 року. Скаргу подали 13 січня 2023 року. Таким чином, від моменту звернення до ухвалення рішення минуло три роки і дев'ять місяців. За оцінкою представника заявників, для ЄСПЛ та справ, пов'язаних зі збройними конфліктами, це відносно короткий термін розгляду.
Після усних слухань, 23 вересня, Суд додатково звернувся до уряду Росії із запитом надати коментарі та інформацію про місцеперебування дітей. Однак, з огляду на попередню відмову російської сторони співпрацювати із Судом та відсутність інформації про отримані пояснення, представник заявників припускає, що Москва знову не скористалася можливістю надати відповіді.
На його думку, це звернення могло бути останньою можливістю для російського уряду надати пояснення, а відмова від співпраці може бути врахована Судом під час ухвалення рішення.