.jpg)
В окупованому Криму зареєстровано 37 так званих «народних дружин», учасники яких допомагають підконтрольним Росії правоохоронним органам стежити за громадським порядком.
Окупаційна адміністрація заявляє, що від початку 2026 року за участі цих формувань нібито припинили понад тисячу адміністративних правопорушень. Така практика має історичний зв’язок із легалізацією так званої «кримської самооборони», учасники якої відігравали силову роль під час захоплення півострова Росією у 2014 році.
За даними окупаційної адміністрації, на півострові нині зареєстровано 37 «народних дружин», які залучають до охорони громадського порядку та взаємодії з російськими правоохоронцями.
В окупаційній Раді міністрів стверджують, що за дев’ять місяців 2026 року за участі дружинників припинили понад тисячу адміністративних правопорушень. Також місцевим жителям, які долучаються до таких формувань, обіцяють моральне та матеріальне заохочення.
За інформацією окупаційного уряду, до складу зареєстрованих об’єднань входять, зокрема, представники так званих козацьких товариств та громадських організацій правоохоронного спрямування. Загальна чисельність дружинників, за оприлюдненими даними, становить 589 осіб.
Нинішня система «народних дружин» має прямий історичний зв’язок із формуваннями, які окупаційна влада почала створювати під час захоплення Криму в лютому 2014 року. Тоді так звана «кримська самооборона» діяла спільно з російськими військовими та проросійськими силами.
За даними Кримської польової місії з прав людини, учасники цих парамілітарних груп були причетні до захоплення адміністративних будівель і українських військових частин, а також до розгону акцій на підтримку Майдану та територіальної цілісності України.
Правозахисники також документували випадки незаконних затримань, нападів і переслідування проукраїнських активістів представниками так званої «самооборони».
У червні 2014 року окупаційна влада надала цим формуванням офіційний статус, оформивши їх як «народне ополчення — народну дружину». Таким чином, структуру, яка виникла під час силового захоплення півострова, почали включати до системи окупаційного управління та взаємодії з правоохоронними органами.
Згодом діяльність таких об’єднань закріпили в нормативних актах окупаційної адміністрації. Зокрема, передбачили створення координаційних штабів, забезпечення дружинників посвідченнями та форменим одягом, а також можливість надавати їм пільги й матеріальне заохочення.