Потрійний удар. Погода вбиває врожай у всьому Криму, але надзвичайну ситуацію запровадили лише для "своїх"

Підконтрольна росіянам влада окупованого півострова оголосила режим надзвичайної ситуації у кількох регіонах.

Що спонукало окупаційних чиновників до таких заходів, кого “забули” включити до списків постраждалих і як може змінитись ситуація у найближчому майбутньому, читайте у цьому матеріалі.

Погода в режимі "хардкор"

Цьогорічна весна для кримських сільгоспвиробників видалася руйнівна. Вже в березні температура повітря піднялася до 28 градусів, що спонукало більшість агрокультур переходити із фази сну до стадії активного зростання. А потім, упродовж квітня і навіть травня трапилося щонайменше три хвилі різкого похолодання, коли стовпчики термометрів йшли в мінус. Причому похолодання були досить тривалими, щоб суттєво промерзав верхній ґрунтовий шар.

"За останні 10 років теплі сезони в Криму були досить аномальними. І в цьому сенсі ось такий заморозок з погляду тенденції останніх років - подія, звичайно, незвичайна", - заявив співробітник Інституту перспективних досліджень Севастопольського університету Владислав Євстигнєєв. І додав, що для степового Криму негативні температури у травні востаннє фіксувалися синоптиками 18 років тому.

"Добити тих, хто вижив" на початку травня взялися град, а також шквальний і навіть ураганний вітер, які накрили більшість районів Криму. А коли негода вщухла, метеорологи вийшли з прогнозами, що на півострів чекає дуже посушливе літо.

“У Криму зафіксовано ґрунтову посуху майже у всіх сільськогосподарських районах півострова”, – повідомила начальник регіонального гідрометцентру Тетяна Любецька.

Надзвичайна ситуація

За підсумками всіх цих подій у "міністерстві" сільського господарства Криму констатували, що галузь перебуває у критичному стані, оскільки від погодних сюрпризів постраждало понад три тисячі гектарів фруктових садів та понад 28 тисяч гектарів полів, а недобір урожаю овочів очікується як мінімум у районі вісімнадцяти відсотків. Також голова окупаційного відомства Денис Кратюк зазначив, що лише сімдесят відсотків посівів озимих зернових після негоди у задовільному стані.

На момент підготовки матеріалу, прогноз збитків все ще уточнювався. Зокрема, аграрії досі не знають, наскільки масштабними стали втрати винограду, який займає одну із ключових ніш кримського сільгоспвиробництва. На даний момент у Криму фіксують втрати у три тисячі гектарів винограду. Тобто вимерз фактично кожен сьомий виноградник. Найбільше ця культура постраждала у Бахчисарайському, Білогірському та Сімферопольському районах.

Але що характерно, режим надзвичайної ситуації у зв'язку із загибеллю частини врожаю, запроваджений у чотирьох районах Криму 27 травня, торкнувся не виноградників і зернових, а виключно плодових культур. Причому публічно ніхто у кримському уряді так і не пояснив, із чим пов'язане саме таке рішення.

Надзвичайна ситуація для своїх

У своїх коментарях “міністр” Денис Кратюк наголошує, що запровадження даного режиму дасть можливість фермерам уникнути штрафів за недобір урожаю, отримати відстрочки з лізингових платежів та кредитів, а також спростить взаємодію зі страховими компаніями. При цьому ніде немає пояснень, чому режим запровадили лише на плодові культури і лише у Нижньогірському, Червоногвардійському, Совєтському та Білогірському районах.

Самі кримські аграрії переконані, що такий вибір зумовлений лобіюванням із боку великих сільгосппідприємств.

"У Бахчисарайському районі теж постраждали персикові сади, але чомусь на них режим НС не поширюється. У Джанкойському районі вимерзли поля. У Сакському - молоді виноградники. Але їхній неврожай чомусь надзвичайною ситуацією не визнано. Ми думали, може, поетапно будуть вводити, за різними типами, але поки цього не спостерігається. Мабуть, у Москві їм стримали апетити з фондом на компенсацію і вони включили туди лише своїх”, - обурюється один із місцевих сільгоспвиробників.

Підтверджують цю ситуацію та інші представники агросектору.

"За інші регіони не скажу, але включення саме Красногвардійського району - це через Ткачова, колишнього міністра сільського господарства Росії. Здається позаминулого року його холдинг купив "Дружбу народів", а там тисячі гектар фруктових садів. Як я чув - половина збитків за плодовими, про які заявлено в міністерстві - це їх збиток. Тож собі вони рішення продавили”, - поділився неофіційним трактуванням подій один із фермерів у Красногвардійському.

Що буде далі

Експерт з водного господарства Анатолій Копачевський вважає, що у зв'язку з глобальним потеплінням, Криму варто чекати найближчим часом на серйозні зливові паводки, які справді вже стали характерними для початку літа на півострові. Його колега, доцент кафедри гееокології Ігор Вахрушев, додає, що рясні опади можуть активізувати геоморфологічні процеси – зсуви та обвали. Що має серйозні ризики як мінімум для багатьох виноградників на Південному березі Криму.

Крім того, півострів зараз проходить цикл вододефіциту, що також посилює ризики для більшості кримських фермерів. Існує серйозне побоювання, що лімітів зрошення практично нікому не дадуть. Як це позначиться на врожайності, з огляду на очікувану аномальну спеку - поки що ніхто прогнозувати не береться. Проте є впевнені прогнози, що більшість засобів захисту рослин і добрив дорожчати не перестануть. Санкційні обмеження дуже сильно підняли цінник на цю категорію товарів і поки що ніщо не віщує зміни ситуації.

Бойові дії всього в парі сотень кілометрів також не додають кримським аграріям оптимізму. Насамперед через ціни на паливо, які будь-якої миті можуть піти вгору через удари по логістиці та нафтобазах окупантів. Цілком імовірно, що потрійний удар погоди, санкцій та близькості бойових дій вплине на кількість охочих продовжувати займатися сільським господарством у Криму.

Павло Буранов для INжир media

Підтримати нас