12 листопада, 19:51

INжир Медиа

Окупований Крим може перетворитися на пустелю: в ГУР попередили про ризики російської окупації для півострова

Російська окупаційна влада продовжує виснажувати водні ресурси Криму, намагаючись компенсувати дефіцит прісної води за рахунок підземних джерел. Надмірне використання артезіанських свердловин призводить до зниження рівня водоносних горизонтів, засолення води та створює загрозу деградації сільськогосподарських земель.

У перспективі окремі території півострова можуть перетворитися на солончаки.

Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР).

За оцінкою української розвідки, водна криза в тимчасово окупованому Криму поглиблюється, попри збільшення запасів у водосховищах завдяки опадам і таненню снігу. На початку жовтня 2026 року середній рівень їх наповнення становив близько 45%.

Зокрема, станом на 9 жовтня у водосховищах природного стоку накопичилося 148,4 млн кубометрів води — більш ніж удвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Однак із настанням посушливого сезону запаси почали скорочуватися, оскільки природне поповнення вже не компенсує обсягів споживання.

За даними ГУР, щодоби до водосховищ природного стоку надходить близько 138 тисяч кубометрів води, тоді як сукупні витрати становлять 455 тисяч кубометрів. Таким чином, вода витрачається більш ніж утричі швидше, ніж поповнюється.

Окремою проблемою є стан наливних водосховищ. Їхні запаси з початку вересня до початку жовтня скоротилися приблизно на 10% — із 35 до 31,6 млн кубометрів. При цьому притік води до них майже відсутній.

Фактично окупаційна адміністрація намагається підтримувати водопостачання за рахунок резервів, які не встигають відновлюватися.

Підземні води стають дедалі солонішими

Одним із головних резервів, до яких звернулися окупанти для подолання дефіциту, стали підземні джерела. Станом на початок жовтня 2026 року загальний обсяг видобутої води з трьох основних артезіанських водозаборів — Ніжинського, Просторненського та Новогригорівського — становив 19,6 млн кубометрів.

Втім, інтенсивне використання цих джерел має небезпечні довгострокові наслідки. Надмірне викачування води знижує рівень водоносних горизонтів і створює умови для проникнення солоної води у підземні запаси прісної. Особливо вразливими є прибережні райони.

У ГУР наголошують, що проблема вже не обмежується нестачею води — погіршується якість самих джерел. Відновлення таких підземних резервуарів може потребувати десятиліть, а в окремих випадках бути практично неможливим.

Крім того, підвищена мінералізація та жорсткість води негативно впливають на водопровідні мережі, насосне обладнання та іншу комунальну інфраструктуру.

Наслідки руйнування Каховської ГЕС продовжують впливати на водозабезпечення Криму

Серед причин поглиблення водної кризи українська розвідка також називає втрату основного джерела наповнення Північнокримського каналу після знищення російськими військами греблі Каховської ГЕС у червні 2023 року.

Після зникнення Каховського водосховища канал втратив можливість отримувати необхідні обсяги дніпровської води. Його магістральна частина та північна гілка до Джанкоя залишаються без води.

Натомість східну гілку окупаційна адміністрація використовує для транспортування води з артезіанських свердловин у напрямку Феодосії та Керчі.

Однак інфраструктура каналу проєктувалася для транспортування значно більших обсягів води з Дніпра. Під час використання її для перекидання підземних вод через випаровування та фільтрацію втрачається до 40–45% ресурсу. Це змушує окупаційну адміністрацію збільшувати водозабір, створюючи додаткове навантаження на підземні джерела.

Найскладніша ситуація з водозабезпеченням, за оцінкою ГУР, зберігається у східній частині окупованого Криму. Там уже запроваджено режим жорсткої економії та обмеження подачі води, зокрема для промислових і рекреаційних об'єктів. Під час посух, аварій на водогонах або критичного зниження запасів окремі населені пункти залежать від підвезення води автоцистернами.

Криму загрожує деградація земель

Виснаження підземних вод і збільшення їхньої мінералізації загрожують не лише системі водопостачання, а й природним екосистемам півострова.

Тривалий дефіцит прісної води та накопичення солей у ґрунті можуть призвести до втрати родючості сільськогосподарських земель. Особливо небезпечні такі процеси для посушливих районів Криму, де порушення природного водного балансу прискорює деградацію ґрунтів.

У ГУР зазначають, що російська окупаційна адміністрація намагається покривати поточний дефіцит за рахунок викачування стратегічних природних запасів півострова. Якщо така практика триватиме, Крим ризикує зіткнутися не лише з хронічною нестачею прісної води, а й із довготривалою деградацією земель та водних екосистем.

У розвідці також ставлять під сумнів перспективи заявлених окупаційною владою проєктів будівництва нових водосховищ, називаючи їх пропагандистськими планами, які не вирішують головного питання — звідки брати воду для наповнення нових резервуарів.