Поки окупаційна влада обіцяє чергові багатомільярдні інвестиції в економіку півострова, у місцевих бюджетах немає грошей, щоб підняти зарплатню двірникам. Нестача кадрів обчислюється сотнями вакансій.
Чому кримчани не поспішають ставати до лав комунальних служб і як на проблему дивляться місцеві окупаційні чиновники, - читайте у цьому матеріалі.
Проблему з нестачею прибиральників на вулицях кримських міст місцеві колаборанти почали визнавати не пізніше 2015 року. Рік у рік відповідальні за комунальне господарство чиновники розповідають, що зарплати низькі, а професія не в пошані. При цьому час від часу "уряд Криму" заявляє про виділення сотень мільйонів рублів на доукомплектування підрозділів, які займаються прибиранням, проте зарплата комунальників чомусь залишається дуже малою.
"У Сімферополі зарплата у двірника приблизно двадцять чотири тисячі рублів (близько дванадцяти тисяч гривень - Ред.), При тому, що шестиденний тиждень і працювати там треба до сьомого поту. Але зараз повно пропозицій, де за такі гроші взагалі нічого робити не треба. Тому люди думають - пашіть самі з мітлами та граблями за такі копійки", - – вважає один із водіїв служби комунального господарства Сімферополя, знайомий із обстановкою.
Справді, якщо подивитися пропозиції на сайтах з працевлаштування, то там пропонують зарплату майже втричі вищу, ніж у муніципальних підприємств. Приватні компанії запрошують на роботу двірників на зарплату від шістдесяти тисяч рублів (близько тридцяти тисяч гривень), а деякі роботодавці додатково включають у пакет проживання та харчування. До того, за словами співробітника комунального господарства, до літа таких вакансій з'являється дуже багато – особливо на Південному березі Криму.
Як мінімум на літній період лави прибиральників значно рідшають у зв'язку з очевидними перспективами нормально заробити.
"З настанням літа наші двірнички відлітають на південь. Не всі, звичайно, багато хто тут до родин прив'язаний. Але ті, хто вільніший - у них вже перевірені наймачі - в основному санаторії та пансіонати. Там і платять нормально, і селять у себе на березі моря. У курортних містах, кажуть, на літо залишається від сили третина складу і то виключно алкашів, яких у пристойні місця не беруть”, - пояснює специфіку водій служби комунального господарства.
Окупаційна влада кримських міст з керівників комунальних підприємств за неприбрані вулиці питає жорстко і аргументи про низьку зарплату двірників слухати не хочуть. Тому з недавніх пір директори “мунгоспів” почали вдаватися до нових хитрощів – пояснюють, що дефіцит кадрів пов'язаний із проведенням часткової мобілізації, яка нібито сильно пройшлася саме по двірниках і помітно скоротила їх штат.
Аргумент, звичайно, розрахований на аудиторію, яка мало знайома зі специфікою ремесла. Наприклад, основний кістяк кримських двірників становлять жінки -перед- або глибоко пенсійного віку, які мало цікаві російським військоматам. Але сам підхід: "у нас вулиці у смітті, тому що працівники підприємства стали на захист Батьківщини", - працює дуже переконливо.
Експерти не підтверджують масової участі у збройному конфлікті кримських професіоналів мітли та лопати. За даними правозахисної ініціативи Irade, яка збирає відомості про вбитих у зоні бойових дій кримчан, двірники явно не в тренді.
"Часто зустрічається в некрологах фраза - працював у сфері будівництва і ми розуміємо, що мова не про архітекторів та інженерів, а про роботяг звичайних. А ось фрази типу працював у сфері комунального господарства, якщо і миготять, то не часто. Хоча в більшості некрологів взагалі не повідомляється ні ким був убитий, ні як опинився на лінії бойового зіткнення”, – зазначили правозахисники.
За фактом, згадка “СВО” ніяк не пояснює ні низької зарплати, ні дефіциту працівників. Як зазначають кримчани, у курортний сезон двірників вистачає виключно на місця масового перебування відпочиваючих. А більшість міських територій мають все літо занедбаний вигляд.
"Робити про це сюжети я звичайно не можу, але і без мене відпочивальники постійно викладають трешові відео і фото з горами сміття і пляшок у міських скверах, на вулицях, у дворах. Потім за це в мерію прилітає з різних відомств, звільняють постійно когось із керівництва. А вони нічого зробити не можуть – немає охочих. І узбеків із таджиками найняти теж не можуть” – поділився думкою на умовах анонімності один із ялтинських блогерів.
Це ще один аспект проблеми, про яку колаборанти намагаються не згадувати – вирішити проблему за рахунок трудових мігрантів місцева влада не може. Нещодавно "INжир-mediа"розповідав, що кримський гауляйтер Сергій Аксьонов дозволив наймати їх лише на забудови та у сферу туризму. При цьому як на регіональному, так і на рівні російського законодавства введено стільки умов та обмежень, що роботодавці не ризикують зв'язуватися з мігрантами.
Тим часом підвищення зарплати двірникам точно не стоїть на порядку денному у місцевих окупаційних адміністраціях. Як заявив представник МУП "Місто" Роман Гусинін, щорічно адміністрація Сімферополя проводить роботу зі збільшення оплати праці. Однак, він не уточнив жодних цифр, здатних продемонструвати, що ці "збільшення" становлять скільки-небудь значний обсяг. "Також, щорічно, згідно з федеральним законодавством, у нас відбувається індексація", - похвалився співробітник підприємства. Попри ці заходи, зарплата прибиральників залишається лише на рівні 24 тисяч рублів кілька років.
Окупаційна влада вважає за краще вирішувати цю проблему іншим шляхом - пропагандою. У підконтрольних місцевому “уряду” ЗМІ регулярно виходять сюжети про плани провести бал для двірників, то про приведення двірників до присяги, що мабуть підняти престиж професії, то про плани ввести безкоштовний проїзд у громадському транспорті. Виходять і життєві історії про якусь "фею чистоти" з вищою освітою, яка перейнялася романтикою "великої мітли". У таких відео героїня сюжету розповідає, що робота їй подобається, бо на свіжому повітрі та тому, що в неї місія в житті – підтримувати чистоту.
Чи додають такі історії кількість охочих піти прибирати вулиці – сказати важко. З початком курортного сезону це виявиться на рівні сміттєвих куп і загальної загаженості курортних селищ, пляжних територій, а також вулиць та скверів міст. Ну, точніше, як виявиться… Коли треба – по телевізору покажуть, що все добре. І ще одну історію про “фею чистоти”.
Павло Буранов для INжир media