06 лютого, 18:28

INжир Медиа

Деокупація та реінтеграція Криму. Про що мовчать у міністерстві реінтеграції України

Нещодавно чиновники міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій України зробили заяви про планомірну підготовку до повернення Криму та про першочергові заходи на звільненій території.

Чи є у профільному міністерстві конкретні плани, на що буде націлена стратегія реінтеграції та які питання щодо теми реінтеграції у профільному відомстві вважають за краще ігнорувати, - читайте у нашому першому матеріалі з рубрики “Деокупація”.

"Повернемось в поле"

Інтерв'ю заступника міністра реінтеграції тимчасово окупованих територій Анатолія Стельмаха на тему Криму на сайті відомства оприлюднили 26 січня. Менше ніж за тиждень на цю тему висловилася й голова міністерства Ірина Верещук. Така синхронність не могла залишитися поза увагою, як і очевидна відсутність ознак будь-якої конкретики у заявах посадових осіб.

Власне, суть послання Ірини Верещук була в тому, що активний процес повернення Криму до правового, інформаційного та соціально-економічного поля розпочнеться відразу після звільнення півострова. А поки що відомством готуються зміни до Стратегії реінтеграції Криму, затвердженої Президентом. Які з тисяч питань, які безпосередньо стосуються теми повернення у всі перелічені “поля” чекають на анонсовані зміни, звичайно ж не повідомляється. Як і терміни виконання даної роботи.

Не набагато більш інформативним виявився і Анатолій Стельмах, який повідомив, що установою ведеться відповідна робота, яка передує подальшому поверненню півострова до правового, інформаційного, соціально-економічного, культурного, освітнього та політичного поля України. При цьому головна концепція відновлення Криму будуватиметься навколо можливості жити в суспільстві, вільному від переслідувань та у сплетінні різноманітних культур за підтримки розвитку туризму, а також популяризації культурних та освітніх проектів.

Дивні акценти

І все ж таки заступник міністра окреслив деякі аспекти, які зараз знаходяться у фокусі уваги міністерства. Так, зокрема, він зазначив, що створюється кадровий резерв, а також відслідковуються процеси продажу власності та запроваджуються правові процедури повернення цього майна українцям. Крім того, чиновники доповнюють та готують для розгляду в Кабміні списки санкцій. А окремо заступник міністра наголосив на відкритті онлайн-платформи Національного корпусу кримськотатарської мови.

Однак подані подробиці породжують більше питань, ніж вносять ясність щодо того, наскільки ефективно профільне міністерство готується до того валу проблем, з якими зіткнуться державні інститути після звільнення Криму. Взяти хоча б кадровий резерв, над формуванням якого працюють у Мінреінтеграції. Досі від чиновників жодного разу не прозвучала навіть приблизна цифра – скільки людей потрібно залучити у вигляді кадрового резерву, щоби встановити нормальне функціонування державних органів влади.

А заяви на кшталт "ведеться робота" нікого ні до чого не зобов'язують і не дають уявлення про те, наскільки серйозно питання реінтеграції стоять на порядку денному.

Не менш показовою є і згадка про санкційні списки. Чим допоможуть ці списки під час переходу регіону на українське законодавство чи у процесах економічної інтеграції? Скоріше це рудимент минулої діяльності міністерства, коли питання реінтеграції стояло в досить туманній перспективі і треба було демонструвати хоч якусь діяльність. А станом на початок лютого 2023 року перед керівництвом Міністерства реінтеграції мають стояти значно глобальніші питання і вже лежати комплексні відповіді на них. У різних випадках, залежно від можливих сценаріїв розвитку подій.

Повна тиша

Поки що складається враження, що ситуація на цьому напрямі виглядає досить гнітюче. І це не тільки тому, що про Стратегію розвитку кримськотатарської мови Анатолій Стельмах говорить набагато докладніше та охоче, ніж про правові процедури, які готує міністерство у світлі майбутнього звільнення півострова. Серед інших причин для песимізму, наприклад, є ігнор інформаційних запитів від ЗМІ на тему конкретних питань, пов'язаних із планами реінтеграції.

Зокрема, проект“INжир media” намагався дізнатися у міністерства про прогнозний дефіцит кадрів до органів місцевого самоврядування та державної влади, а також про те, що робить влада для зниження дефіциту. Тому що шукати для всіх міст та районів Криму головних енергетиків чи 25 фахівців у галузі ветеринарії вже після деокупації – це так собі ідея. А чи має профільне відомство уявлення про те, скільки з них готові приступити до роботи в Криму з перших днів - не відомо.

Інформаційний запит видання всупереч вимогам українського законодавства залишився без відповіді. Як і питання щодо нормативної бази, яка фіксує право на відновлення власності тих кримчан, які залишили Крим після окупації.

Немає відповідей і про нормативку, яка визначає те, як люди повинні переоформлювати документи (права водія, дипломи, сертифікати) отримані під час окупації. Навіть із самої топової теми - про конкретний, затверджений на рівні законодавства порядок вилучення об'єктів у прийшлих колонізаторів, жодної ясності не існує. Одні тільки заяви, що окупантам "доведеться виїхати". Проте, побудована на одному популізмі реінтеграція обіцяє бути теж не більше, ніж популізмом.

Руслан Сабуров для INжир media

Рубрика “Деокупація” - це цикл статей, присвячених не абстрактним роздумам про майбутнє Криму, концепцію його стратегічного розвитку та місця у геополітичному чи мультикультурному просторі. Це статті про прикладні проблеми, які обрушаться на державу та її громадян після звільнення півострова після дев'яти років окупації. Навіть якщо російські війська культурно підуть, не знищивши за собою всю інфраструктуру і навіть якщо заберуть із собою всіх без винятку "ватників", то і в цьому випадку масштаб питань реінтеграції буде космічним - кадровий дефіцит, імплементація законодавства, перереєстрація безлічі прав - ось мінімальний і узагальнений перелік проблем, з якими має мати справу. Про ці проблеми та про можливі шляхи їх вирішення у рубриці “Деокупація”.