Без лицарських сентиментів. Як у Криму розгортається переслідування жінок

Нещодавній арешт чотирьох кримськотатарських жінок в окупованому Криму викликав певний резонанс, проте насправді переслідування жінок на півострові розгорнулися вже давно і дуже масштабно.

Які типи репресій застосовують проти кримчанок, коли цей маховик репресій набрав обертів і хто з жінок на півострові у групі ризику – читайте у цьому матеріалі.

Чотири групи

Репресії, що розгорнулися в Криму, можна умовно розділити на чотири різні групи. У першу варто віднести викрадених жінок, які досі утримуються інкомунікадо без висунення звинувачень. Наприклад, як це сталося у березні минулого року з трьома літніми мешканками селища Єди-Кую (Леніно) Ларисою Гайдай, Тетяною Павленко та Ельвірою Абоязовою, яких співробітники ФСБ після обшуків відвезли у невідомому напрямку і вже більше року тримають у повній ізоляції у СІЗО-2.

До другої групи експерти віднесли жінок із новоокупованих територій, яких кілька років везли до Криму, оскільки він був більш пристосований для масштабних репресій, ніж більшість нещодавно захоплених міст. Тут їх утримували інкомунікадо, проводили слідчі дії та навіть возили до місцевих судів для дистанційної участі у судових засіданнях. Наприклад, так було з херсонською айтішницею Іриною Горобцовою, яку викрали з дому батьків у 2022 році, а потім два роки тримали у неволі без звинувачень, а потім засудили на десять із половиною років нібито за шпигунство на користь України.

Власне місцеві мешканки, яких за останні кілька років почали масово позбавляти волі за нібито зв'язки з українською розвідкою, становлять третю групу. Правозахисники вже нарахували31 політично мотивовану кримінальну справу проти кримчанок з початку повномасштабного вторгнення та зазначають, що до цього за весь період окупації політично переслідуваних жінок було лише п'ять.

Замикає цю класифікацію релігійні переслідування, які до останнього часу були представлені поодинокими випадками, такими як позбавлення волі Латифи Малахової, умовний термін для свідка Єгови Тамари Братцевої або штраф Еміне Зекер'яєвій. Проте події минулого тижня, пов'язані з арештом чотирьох дівчат за звинуваченням у діяльності організації “Хізб ут-Тахрір”, показали, що це повноцінний вектор репресій, який загрожує стати наймасовішим уже найближчим часом.

Зриваючи "табу"

У своєму недавньому дослідженні про роль жінок у політиці залякування населення окупованих територій експерти “Кримського процесу” проводять порівняння між вироками, які фіксувалися до повномасштабного вторгнення щодо жінок з вердиктами судів після початку нової фази війни. У період до 24 лютого 2022 року з п'яти політично мотивованих кримінальних справ лише в одному випадку суд відправив за ґрати літню мешканку Качі Галину Довгополу, визначивши їй мінімальний за її звинуваченнями рівень покарання. З початком війни більше половини переслідуваних жінок (55,6%) одержують середні та максимальні строки позбавлення волі незважаючи на літній вік, наявність захворювань або наявність неповнолітніх дітей.

Саме з початком повномасштабного вторгнення чітко простежується, як російські силовики зняли практично всі “джентльменські” табу, які тривалий час дотримувалися щодо кримчанок. Йдеться не лише про зростання числа кримінальних справ, а й про вільний перехід до практики викрадень та тортур жінок, як це сталося, наприклад, із громадянською журналісткою та правозахисницею Іриною Данилович, яку тиждень катували у підвалі ФСБ у Сімферополі, а потім сфабрикували кримінальну справу щодо носіння вибухового пристрою.

У цьому ряду зняття обмежень на переслідування жінок за їх віробачення виглядає передбачуваним кроком, особливо враховуючи високий рівень ворожості російських силовиків до кримських прихильників цієї релігійно-політичної течії. А з урахуванням того, що серед кримських політв'язнів більше сотні чоловіків проходять у справах, пов'язаних з “Хізб ут-Тахрір”, можна припускати, що і кількість в'язнів совісті найімовірніше стрімко зростатиме.

Групи ризику

Окрім мусульманок, у фокусі російських спецслужб явно з'явився наголос і на світських кримських татарках. Викрадення і подальший арешт Лери Джемілової, Хатідже Буюхчан, арешт Ніяри Ерсмамбетової, а також обставини звинувачень щодо звільненої Лінії Умерової вказують, що молодих дівчат з патріотичними настроями ФСБ розглядає як реальну загрозу і намагається максимально залякати цей прошарок населення.

Цілком очевидно, що до потенційних жертв можуть потрапити жінки, які публічно демонстрували свою незгоду з окупацією чи підтримку України. Зокрема, викрадена, а потім засуджена за “державну зраду” ялтинка Людмила Колесникова, ймовірно після переїзду в Ірландію публікувала щось, що запам'яталося місцевим силовикам, що і спонукало їх викрасти жінку в момент, коли вона приїхала попрощатися з вмираючою матір'ю.

Однак далеко не всі з викрадених чи заарештованих кримчанок були публічними. У деяких випадках однією з причин стало просто місце народження у Західній Україні. До таких випадків можна віднести мешканку Севастополя Ніну Тимошенко, яка народилася на Закарпатті, а зараз засуджену до 16 років позбавлення волі або викрадення родини Маляр, яка переїхала на півострів зі Львівщини.

Нещодавно на півострові також з'явився новий тренд, запозичений із новоокупованих територій – переслідування членів родини українських військовослужбовців. Так, у Севастополі було засуджено до тривалих термінів Олександра та Вікторію Стрілець, які нібито співпрацювали з українськими спецслужбами. Проте, більш ймовірним, що причиною переслідування стало те, що чоловік Вікторії Стрілець (батько Олександри Стрілець) є чинним військовослужбовцем ЗСУ.

Втім, пріоритети можуть видозмінюватися, а от у те, що жінок переслідуватимуть менше, у правозахисній спільноті є серйозні сумніви.

“Ми бачимо, що кількість таких переслідувань зростає з року в рік і поки що немає видимих підстав очікувати на зупинку цього конвеєра”, – резюмують у “Кримському процесі”.

А у спільній заяві правозахисних організацій щодо масових затримань кримськотатарських жінок до цього додають, що “жінки на півострові стали новою групою громадян України, яких переслідують цілеспрямовано”.

Підтримати нас